Болгарія, Росія та ЄС
6 липня 2014 р.
Ставлення до конфлікту в Східній Україні та анексії Криму глибоко розкололо болгарське суспільство. Настрої серед болгар коливаються між симпатією до росіян та побоюваннями щодо імперських прагнень російського президента Володимира Путіна.
Писемність, релігія, історія - багато чого пов'язує болгар з Росією. Водночас серед них нарощуються побоювання того, що Москва знову намагатиметься втягнути Софію у свою сферу впливу. Болгарія хоч і не має спільного з Росією кордону, але відносини зі "старшим братом" часом були надто складними.
Росія - "визволителька" чи "окупантка"?
Конфронтація між "русофілами" та "русофобами" має у Болгарії довгу історію. Вона починається ще з часів російсько-турецької війни 1877-1878 років. У офіційній болгарській історіографії Росія вважається "визволителькою від турецького ярма", оскільки саме після того була відновлена болгарська державність.
Болгарський історик Пламен Цвєтков, щоправда, вбачає у цьому пропагандистське кліше, яке некритично відтворюється у підручниках історії та в ЗМІ. "Більшість болгар не знають, що мирний договір 1878 року взагалі не приніс визволення. Більше того, цей документ узаконив довготривалу окупацію Болгарії російською армією та був покликаний допомогти відстояти російські інтереси в районі Босфорської протоки", - переконаний Цвєтков.
Тож, це було звільнення чи, радше, окупація? Болгари розділились у своїх поглядах на це питання. А нинішні події в Україні тільки підвищують градус дискусії.
Розчаровані у ЄС громадяни підтримують Путіна
Хоча Болгарія як член ЄС офіційно підтримує позицію Євросоюзу щодо України, вона все ж таки вельми залежить від поставок російських енергоносіїв. Однак тиха чи голосна підтримка путінської політики має не лише історичне чи енергополітичне підґрунтя.
Болгарія - найбідніша країна ЄС. Багато болгар розчаровані членством в Євросоюзі і відчувають своєрідне задоволення від новітніх політичних заморозків між Кремлем та Брюсселем. "Антиєвропейські настрої у Болгарії приєднались до русофільских", - підсумовує політолог Даніель Смілов.
Не ліві проти правих, а Схід проти Заходу
Цієї думки дотримується також культуролог Івайло Дітчев. Зараз суспільно-політичні відносини, на його переконання, мають дивний характер. Посткомуністичні соціалісти, болгарські націоналісти, а також і переконані антиєвропейці та антиамериканісти разом агітують за Володимира Путіна та його політику, хоча саме ця політика шкодить безпеці Болгарії і не має нічого спільного з лівими ідеями.
Це доводить, вважає Дітчев, що більшість болгар не мають твердих політичних переконань: "Болгарські "русофіли" називають себе лівими, але водночас підтримують імперію, яка 200 років поспіль знищує революції та національно-визвольні рухи". "Правоорієнтованими" в Болгарії вважають тих, хто лає Росію, а "лівоорієнтованими" - тих, хто її підтримує. "Це - ідіотизм", - доходить висновку Дітчев.
Соціолог Парван Сімеонов також вважає, що розподіл на "лівих" та "правих" втратив сенс у сучасній Болгарії, особливо коли йдеться про Росію. "Насправді мова йде про застарілу конфронтацію між Сходом і Заходом, яка ще не подолана в болгарському суспільстві", - зазначає Сімеонов.
Між Москвою та Брюсселем
Проєвропейські та критичні щодо Росії голоси в країні зауважують, що Москва десятки років поводилась з Болгарією як зі своєю колонією. І зараз болгари усе більше бояться багатого "старшого брата". Тисячі російських громадян володіють в Болгарії нерухомістю, російські лобісти активно впливають на болгарську економіку та ЗМІ. Багато хто з болгар побоюється відродження старих зв'язків часів соціалістичного табору. Тому прихильники Заходу вважають членство Болгарії в ЄС та НАТО необхідною гарантією безпеки країни.
Нині Болгарія вдруге після політичного розвороту 1989-1990 років кидається між Сходом та Заходом - між Москвою та Брюсселем. Тоді, після розвалу радянської імперії надії громадян були спрямовані до ЄС, сьогодні багато болгар почувають себе розчарованими. Тим не менш, більшість спостерігачів виключають повернення Болгарії до російської сфери впливу. Однак антиєвропейські настрої досить помітні.
"Південний потік" як яблуко розбрату
Найбільш актуальний приклад - спірний газогін "Південний потік". Під тиском ЄС Болгарія заморозила роботи на своїй ділянці. Однак у суспільстві це сприйняли так, ніби Захід "зламав" Софію та змусив її відмовитись від вигідного для країни проекту. Участь в "Південному потоці" давала Болгарії, з одного боку, можливість отримувати знижки на російський газ, з іншого ж - гарантувала б поставки блакитного палива, адже труба проходила б повз територію України.
Болгари сподіваються на мільярдні капіталовкладення та створення тисяч робочих місць. Тому саме у даному питанні більшість болгар - обома руками за "Південний потік" та проти політики Брюсселя.