Борги Донбасу - як вийти з кризи неплатежів
14 грудня 2016 р.Другий тиждень поспіль у квартирі 56-річної Марини Володимирівни з Алчевська домашні по вечорах чергують біля кранів. Воду тепер тут подають лише раз на день - на дві-три години. "Набираємо в усе що можна - щоб їжу приготувати, помитися, попрати. І знову до наступного вечора", - розповідає жінка в телефонній розмові з DW.
З 1 грудня комунальне підприємство "Попаснянський районий водоканал" зупинило постачання води з Петровської насосної станції по одному з двох водогонів, що живлять непідконтрольні українському уряду райони Луганщини з населенням близько 1,2 мільйона. Постачання по іншому водогону, з Західної фільтрувальної станції біля Лисичанська теж ведеться не в повній мірі. Суттєві обмеження в графіку подачі води з того часу з’явились у більшості населених пунктів самопроголошеної "ЛНР", у тому числі і в самому Луганську.
"У нас ще нічого, ось на околицях води в крані нема взагалі, привозять у цистернах раз на день-два, - розповідає Марина Володимирівна. - Добре хоч сніг випав, люди в селищах за містом його топлять".
Однак грудневе похолодання насправді може призвести до катастрофічних наслідків: відсутність води може викликати перемерзання труб і призвести до ушкодження не тільки системи водогону, а й теплопостачання, попереджують в українському представництві Міжнародного комітету Червоного Хреста. От уже більше року він опікується долею "Попаснянського водоканалу", наголошуючи на стратегічній ролі цього інфраструктурного об'єкту для гуманітарної ситуації в регіоні.
Борговий ланцюг
Генеральний директор "Попаснянського водоканалу" Іван Вілков погоджується з песимістичним прогнозом Червоного Хреста, але безпорадно розводить руками - від самого початку збройного конфлікту на сході з непідконтрольних уряду районів Луганщини не надійшло жодної гривні за поставлену воду. За його словами, станом на 1 грудня загальна сума боргу сягнула 277 мільйонів гривень.
У свою чергу сам водоканал винен близько 124 мільйони гривень "Луганському енергетичному об’єднанню" - приватній компанії, яка входить до холдингу "Енергетичний стандарт" Костянтина Григоришина, що займається електропостачанням в області.
Впродовж 2016 року "Луганське енергетичне об’єднання" вже кілька разів призупиняло подачу електрики на об’єкти водогону через борги. У жовтні-листопаді 2016 року поточні рахунки "Попаснянського водоканалу" навіть змушений був оплачувати Міжнародний комітет Червоного Хреста. "Вони сплатили десь 16 мільйонів гривень, - розповідає Іван Вілков. - Але це звісно копійки на загальному тлі. Чим платити весь борг, я не знаю".
Виконуючий обов’язки гендиректора "Луганського енергетичного об’єднання" Володимир Грицай заявляє, що не буде більше забезпечувати електрикою подачу води у так звану "ЛНР". Та "Попаснянський водоканал" не єдина його проблема - загальний борг за електрику комерційних та приватних споживачів непідконтрольних районів Луганщини перед підприємством складає близько шести мільярдів гривень. "У свою чергу ми винні ці гроші держпідприємству "Енергоринок", в якого закуповуємо електроенергію, - пояснює менеджер. - А ще мені просто нема чим платити людям зарплату в січні, доведеться у відпустку відправляти".
Загроза тотального блекауту
Володимир Грицай погрожує припинити електропостачання на непідконтрольні українському уряду території. Для цього його підприємство будує новий транспортний шлях. Зараз електроенергія з ТЕС у Щасті, що належить компанії ДТЕК, яка входить до групи СКМ Ріната Ахметова, йде за основною лінією в бік Луганська, а вже потім, пройшовши через більшу частину так званої "ЛНР", повертається на підконтрольні Києву території. Роботи планують завершити до 22 грудня.
"А тоді ми просто перемкнемо схеми - і все. Звісно, погасне Луганськ, шахти, що видобувають антрацит для ТЕС, інші підприємства. Сепаратистам доведеться переналаштовувати систему на інші генерації, страждатиме мирне населення, - пояснює Володимир Грицай. - Але знаєте, я зроблю це свідомо, як мешканець Луганської області який кілька днів провів на підвалі в заручниках у цих людей. І що тепер я маю безкоштовно давати їм електрику, щоб вони на ній набивали собі кишені?!!"
Це вже не перші погрози Грицая вимкнути електрику, та керівництво луганських сепаратистів досі називає його заяви "маніпуляціями". "Я думаю, на українській стороні не ризикнуть втілити це в життя, - цитує офіційний сайт "ЛНР" свого представника в мінській контактній групі Владислава Дейнего. - Думаю, учасники мінського процесу, які представляють Україну, теж прекрасно розуміють, що це неможливо, і це набагато сильніше вдарить по Україні, ніж теоретично могло б вдарити по нас".
Глухий кут
Заступник міністра в справах окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука констатує, що в "Луганського енергетичного об’єднання" є всі підстави й можливості для відключення непідконтрольних Києву районів. Та, за його словами, уряд розуміючи катастрофічні наслідки намагається цьому запобігти. "До кінця цього тижня мають з’явитися дві постанови, які вирішать ситуацію з боргами і дозволять не вимикати електрику сепаратистам", - запевняє чиновник.
Тука визнає, що проблема заборгованості непідконтрольних територій Донбасу за електрику та воду дедалі більше заходить у глухий кут: Адміністрації сепаратистів хоч і збирають з мешканців комунальні платежі, але вони не перераховують їх компаніям, офіційно зареєстрованим на підконтрольних територіях. "От, наприклад, "Вода Донбасу" (комунальне підприємство з водопостачання у Донецькій області - Ред.) працює по обидва боки лінії розмежування, - веде далі Тука. - Бухгалтерія сидить у Маріуполі, а керівництво - в Донецьку. Кажуть, що з Донецька не випускають ні їх самих, ні гроші. В результаті борги з непідконтрольних українському уряду територій за воду сягнули 2,5 мільярда гривень. Але вимкнути їх ми тут фізично не можемо - бо через "ДНР" вода транзитом іде на Маріуполь".
Владислав Дейнего стверджує, що "ЛНР" готово платити за спожиту воду, але сторони не можуть знайти механізм погашення боргів - оскільки український уряд не може визнати владу сепаратистів у Луганську. Та керівник "Попаснянського водоканалу" Іван Вілков нагадує, що ще в серпні сторони наче домовились у Мінську про створення спеціальної компанії-посередника. "Джерело нового життя", зареєстрована у підконтрольному уряду в Києві Сєверодонецьку, мала б взяти на себе проведення платежів між споживачами "ЛНР" та водоканалом.
"Але дива не сталося. З вересня вони повинні були почати працювати, та не заплатили ані копійки", - каже Дейнего.
В Міжнародному комітеті Червоного Хреста теж не пропонують конкретних шляхів виходу. "Ми й далі уважно стежимо за ситуацією і як і раніше сподіваємось, що рішення цього питання буде узгоджено в рамках українського законодавства. Ми готові виступати як нейтральний посередник, щоб допомогти в пошуку рішення і забезпечити технічну підтримку для пришвидшення процесу", - повідомили DW в комітеті.