Протести в Боснії і Герцеговині

Такого тут не бачили з часів завершення війни у 90-х роках минулого століття: барикади, підпалені автомобілі та шини, озброєна до зубів поліція - відеоряд наче з фронту громадянської війни. У п'ятницю, 7 лютого, надійшла інформація, що демонстранти підпалили одну з частин президентського палацу в Сараєво. Як повідомляє Reuters, поліція спробувала за допомогою водометів розігнати натовп.

Масові протести в Боснії та Герцеговині розпочались ще в середу. Тисячі людей спочатку в північнобоснійському місті Тузла вийшли на демонстрацію проти корупції, поганих економічних умов і високого рівня безробіття в країні. У четвер з цього міста надішли повідомлення про запеклі сутички між демонстрантами та правоохоронцями. Попередній результат: більше сотні поранених поліцейських і близько 30 демонстрантів. Згодом протести охопили й інші міста країни. Тим часом уряд закликає демонстрантів до переговорів.

Тузла вважається одним з найбільш важливих індустріальних центрів на території колишньої Югославії. Polihem, DITA, Konjuh, Resod-Guming - це лише деякі з компаній, відповідальних за підйом і успіх у всьому регіоні. Утім, кілька днів тому працівники цих фірм почали виходити на вулиці, оскільки їхні роботодавці зазнали банкрутства. Але не тому, що немає попиту на їхню продукцію, а тому, що роками квітне корупція та кумівство.

Терпець увірвався

Нині чаша терпіння у Тузлі переповнилася. Уже більше року працівники Polihem, DITA і Resod-Guming не одержують зарплату, а також не мають медичного страхування. На фірмі Polihem до війни працювали понад 1200 людей, а річний оборот підприємства перевищував 60 мільйонів євро.

Компанія вважається важливою для економіки країни, оскільки виготовляє кислоти та лужні розчини, які серед іншого використовуються і для експлуатації вугільної електростанції в Тузлі. Під час війни працівники, за даними голови профспілки Сакіба Копіча, 49 відсотків частки підприємства.

Тобто на рахунках фірми мало би бути чимало грошей. Адже після війни боснійські політики визнали переваги приватизації великих фірм. Тож саме вони взяли під свій контроль державні виробництва. "Уряд кантону Тузла запросив нових директорів, які хоч і були фахово непридатними, але дотримувалися правильних політичних поглядів.

У підсумку підприємство заборгувало насамперед енергетичній промисловості Боснії і Герцеговини. Ми тоді мусили купувати кіловат-годину струму за 18 боснійських пфенінгів (у перерахунку 9 євроцентів), тоді коли інші фірми одержували кіловат-годину електроенергії за 4 пфенінги", - каже Копіч.

Підприємство для відмивання грошей

Така велика заборгованість зробила Polihem дуже залежним від політики. Потім був наступний крок: державне агентство з приватизації знайшло покупця - польське підприємство Organic Trade. Polihem продали всього за 11 мільйонів боснійських марок. Фірма заснувала дочірнє підприємство Organika BiH і оголосила про 70 мільйонів євро інвестицій.

Утім, невдовзі почалася хвиля звільнень. Начебто продукція Polihem не продавалася на світовому ринку. Одночасно з цим Organika BiH набрала великі кредити в банках, під які гарантією вказувався Polihem. Зрештою, банки забрали з Polihem усе, що мало хоч якусь цінність, а обладнання продали на металобрухт.

"Polihem було перетворено на комплекс із відмивання грошей. І за цим усім стоїть мафія в Тузлі, яка за допомогою підприємства легалізувала свої гроші, одержані завдяки незаконному бізнесу", - стверджує Копіч. Його аргументи: удаваний власник з Польщі так жодного разу за всі чотири роки і не з'явився, щоб хоча б побачити власну фірму. Свідками деталей усієї оборудки є працівники підприємства, їхні дані вже передані генеральній прокуратурі. Але нічого не відбувається.

Хибний процес

Виробника миючих засобів DITA, колишнього лідера на югославському ринку, спіткала схожа доля. Після війни тут працювали 786 людей, які з часом викупили більше половини частки підприємства. "Однак уряд визначив, хто має керувати фірмою", - каже представник профспілки Джевад Мехмедович. За його словами, політики звільнили компетентне керівництво, після чого почався шлях до занепаду.

"Процес приватизації від самого початку був хибним", - каже шеф-редактор інтернет-порталу Capital Синиша Вукеліч. "Наприклад, юридично можливо продавати фірми за нижчою від справжньої вартістю. Або придбати тільки 30 відсотків частки підприємства, але розпоряджатися ним наче єдиний власник", - каже Вукеліч. За його словами, інвестору не було важливо рятувати придбане підприємство, йому хотілося якнайшвидше робити гроші. Працівників звільняли, а машини та земельні ділянки продавали.

Протест розширюється

Місцева влада в Тузлі вже запропонувала посередницькі послуги у конфлікті, запросивши демонстрантів і власників підприємств до круглого столу. Утім, люди на вулицях відреагували на це скептично, підозрюючи, що це лише спроба послабити протести. Тому у п'ятницю, 7 лютого, знову тисячі людей вийшли на вулиці у Тузлі, а також почалися протести і в багатьох інших містах - для Боснії та Герцеговини це стало чимось на кшталт незвичного єднання через бідність.