Буш проти ревізії іракської політики
15 квітня 2004 р.
Незважаючи на загострення ситуації в Перській затоці, Сполучені Штати не мають наміру змінювати свою іракську політику. Таким було головне послання, що пролунало під час прес-конференції Джорджа Буша. Він також запевнив, що передача влади в країні відбудеться у встановлені раніше терміни:
«Дуже важливо й надалі дотримуватися часового плану. Горді, незалежні іракці не терпітимуть окупацію, яка триватиме вічно. Америка – теж ні. Ми не є імперською державою. Німеччина та Японія, де перебувають наші контингенти, можуть вам це підтвердити. Ми є державою, яка несе свободу. А щодо Іраку, то там ми залишатимемося доти, доки це буде необхідно, жодного дня довше. Нині іракці потребують нас, аби гарантувати безпеку і подолати насильство».
Американський президент висловив готовність надіслати до Перської затоки свіжі збройні сили, адже операція в Іраку є, як він висловився «історичною місією, аби змінити світ на краще». Зараз в Іраку дислокується 130-тисячий американський контингент. Пентагон планує найближчим часом відрядити туди ще 10 тисяч вояків. За словами Буша, без вільного та демократичного Іраку буде неможливо досягнути безпеки та миру як в цьому регіоні, так і в цілому світі. Він запевнив, що насилля, яке нині панує в країні – це не прояв громадянської війни чи народного повстання, а спроба певних екстремістських елементів захопити владу. Буш заявив, що війна проти тероризму триватиме, і він не бачить альтернативи рішучим діям:
«Перший урок терористичного акту 11 вересня навчив нас тому, що ми повинні рахуватися із зростаючою небезпекою. Другий – що ми повинні вдаватися до атакуючих дій, аби здобутии перемогу над ворогами».
Теракти 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку та Вашингтоні стали другою ключовою темою під час прес-конференції американського президента. Адже останнім часом його уряду щоразу частіше закидають те, що він недостатньо серйозно віднісся до терористичних загроз, про які було відомо ще задовго до цього фатального дня. Утім, Буш стверджує, що всі попередження щодо можливих терактів були надзвичайно ретельно розглянуті:
«Якби я мав хоч найменший натяк на те, що літаки будуть скеровані в будівлі, я б перевернув небо та землю, аби запобігти цій катастрофі».
Джордж Буш також заявив, що некоректно порівнювати американську операцію в Іраку з в»єтнамською війною. Таке порівняння, за його словами, «слугуватиме фальшивим посланням як для американських вояків у Іраку, так і для ворогів». Водночас він визнав, що війська Сполучених Штатів пережили за останній час в Перській затоці кілька «складних тижнів».
Першою реакцію на прес-конференцію Джорджа Буша стала критика його головного майбутнього конкурента на президентських виборах сенатора від Демократичної партії США Джона Кері. За словами останнього, глава Білого дому жодного слова не промовив про те, як він має намір стабілізувати ситуацію в Іраку. На власне переконання Кері, необхідно радикально змінити курс поведінки в Іраку. Перш за все, зазначив він, слід допомгтися міжнародної підтримки в Перській затоці, залучити інші країни до відбудови в Іраку, передати політичну владу в країні Організації Об»єднаних Націй. Кері також висловився за необхідність якнайскоріше вивести звідки американські війська.
Варто зазначити, що парелельно із ускладенням ситуації в Іраку шанси Джона Кері здобути перемогу на президентській кампанії у листопаді цього року стають щоразу вищими. За останні дні рейтинг його популярності піднявся ще вище. Зараз він, згідно з останніми соціологічними дослідженнями, випереджає за популярністю Буша на 10 відсоткових пунктів.
Речник Партії зелених в Німеччині Людґер Фольмер критично висловився щодо ідеї Вашингтона перетворити Ірак на бастіон стабільності в регіоні, яку Буш висловив і під час прес-конференції. Пан Фольмер вважає:
«Введення збройних сил в Ірак було помилковим кроком, якщо дійсно малася на меті демократизація Близького та Центрального Сходу. Було дуже наївно віри в те, що вистачить зайняти центральну державу в регіоні, а вже від неї хвилі демократії покотяться в сусідні країни. Бо з Іраку вийшли тільки хвилі безнадії та ненависті. Треба було діяти по-іншому. Аби подолати міжнародний тероризм, треба негайно вирішити центральну проблему регіону – конфлікт між Ізраїлем та Палестиною. Допоки палеститнці не збудують власної демократичної держави, доти ізраїльтяни перебуватимуть у постійній небезпеці, а з ними й увесь регіон. А без цього не буде жодного шансу ефективно боротися з міжнародним тероризмом».
Любомир Петренко