Газове питання

Італійські політики вітають українські вибори президента, схвально відзначають високу явку виборців і підтримують суверенітет та цілісність української держави. Крім того, офіційний Рим у своїх заявах завжди наголошує на важливості дотримання Женевської угоди від 17 квітня, а також Дорожньої карти ОБСЄ від 12 травня щодо подолання української кризи.

Ці ж тези підтвердила цього тижня й міністр закордонних справ Італії Федерика Могерині під час зустрічі в Римі зі своїм словенським колегою Карлом Ерьявец. Могерині заявила, що згідна із санкціями щодо Росії. Але щойно мова зайшла про енергетичний ринок та про проект "Південний потік", вона наголосила, що в Італії з Росією "є більше, ніж культурно-історичні зв'язки, вони є стратегічними партнерами". На її думку, "Південний потік" є "дуже важливим проектом" і має бути побудований.

Її ж словенський колега припускає, що реалізація проекту може бути скомпрометована українською кризою. Як відомо, газопровід "Південний потік" має пройти по дну Чорного моря й зв'язати Росію та Європу в обхід України. Критики зауважують, що таким чином Москва дістане додаткову можливість тиску на Київ. "Якщо в регіоні відбудеться деескалація, то проект буде реалізований. Якщо ж напруження зростатиме, це може поставити під загрозу його втілення", - вважає Ерьявец.

Італійський і словенський інтереси

"Для Італії та для Словенії "Південний потік" має різне значення - у першу чергу мірою залученості до нього", - пояснює експерт з енергетичної безпеки, науковий співробітник Інституту досліджень міжнародної політики (ISPI) Маттео Верда. "Словенський енергетичний ринок є не таким розвинутим, а "Південний потік" є для Словенії способом привабити прямі іноземні інвестиції. Для Італії ж "Південний потік" є власне питанням енергетичної безпеки: краще мати два альтернативні способи постачання, ніж один".

З точки зору суто енергетики ЄС ніколи не мав проблем з Росією, каже Маттео Верда. "А "Південний потік", на мою думку, не є проектом, який загрожує відносинам ЄС з офіційним Києвом", - сказав науковий співробітник ISPI.

Єдиний енергетичний консорціум – туманні перспективи

Говорячи про перспективи європейського енергетичного ринку, Маттео Верда зауважив, що скептично ставиться до можливості створення єдиного консорціуму, який централізовано закуповував би газ з Росії для всіх країн ЄС. Експерт бачить цьому дві перепони: по-перше, йшлося б про утворення певною мірою монополіста, а це суперечить принципам конкуренції. По-друге, він передбачає, що такий консорціум зміг би добитися від Кремля не низької, а середньої ціни для всіх. Відповідно, це не вигідно країнам, які нині купують енергоносії за нижчими цінами.

У середу, 28 травня, на важливості проекту газопроводу наголосили під час своєї зустрічі також італійський прем'єр-міністр Маттео Ренці та його болгарський колега Племен Орешарський. Як відомо, Болгарія приблизно на 90% залежить від російського газу.

Утім, таку точку зору в Європі демонструють не всі: 17 квітня Європарламент ухвалив резолюцію рекомендаційного характеру, в якій йдеться про те, що "Південний потік" не мав би бути побудований, натомість Євросоюз мусить шукати інші джерела поставок "блакитного палива".