Варшавський сигнал Лукашенку та Януковичу: свободу опозиції

Якщо у когось були сумніви в тому, що Європейський Союз серйозно ставиться до "Східного партнерства", то після саміту в Варшаві їх не залишилося. Польща, котра нині головує в ЄС, зібрала на зустріч з представниками шести пострадянських країн 29 і 30 вересня практично всіх лідерів країн союзу: від Греції до Німеччини. З політичних важковаговиків не було лише президента Франції Ніколя Саркозі, чия країна надає перевагу розвитку відносин з державами півночі Африки, та прем'єр-міністра Італії Сильвіо Берлусконі.

Водночас кількість східноєвропейських учасників скоротилася до п'яти - Вірменія, Азербайджан, Грузія, Молдова та Україна. Делегація Білорусі покинула саміт на знак протесту проти того, що на нього не запросили президента Олександра Лукашенка. Євросоюз заборонив керівникові білоруської держави в'їзд на свою територію після виборів і жорстких дій влади проти опозиції.

Позиція Європи по Білорусі не змінилася, що засвідчують декілька жорстких заяв у підсумковій декларації саміту. Країни Євросоюзу висловили «глибоке занепокоєння погіршенням ситуації з правами людини, демократією та дотриманням законів у Білорусі». Вони також закликали керівництво в Мінську до «негайного звільнення та реабілітації усіх політичних в'язнів».

Тінь Тимошенко у Варшаві

Фактично такий самий заклик з боку ЄС пролунав і на адресу українського керівництва, хоча він і не зафіксований на папері. Процес у справі колишнього прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко, яку звинувачують у перевищенні службових повноважень у "газовій справі", домінував на саміті у Варшаві. Справа Тимошенко буквально переслідувала президента України Віктора Януковича. Як повідомив на брифінгу голова Європейської ради Герман ван Ромпей, про Тимошенко говорили з Януковичем у четвер увечері під час вечері глав держав та урядів, під час двосторонніх зустрічей, у тому числі і з канцлером Німеччини Анґелою Меркель, а також на пленарному засіданні в п'ятницю.

"Ми висловили наше занепокоєння з приводу долі колишнього прем'єр-міністра", - сказав ван Ромпей, додавши, що в ЄС стурбовані і через "можливе вибіркове застосування" правосуддя в Україні "проти членів попереднього уряду".

Під час підсумкової прес-конференції склалося таке враження, що, на відміну від Білорусі, в діалозі з Україною Євросоюз поки що утримується від різких заяв. Швидше, навпаки. І в тексті підсумкової декларації, і в заявах лідерів ЄС відзначався прогрес, на їхню думку, досягнутий Україною на шляху зближення з ЄС.



Європа похвалила Україну

Загалом оцінки європейських лідерів були відмінними від тих, які пролунали напередодні на конференції Форуму громадянського суспільства. Якщо експерти та представники громадянського суспільства кажуть, що за два роки з моменту заснування "Східного партнерства" пишатися особливо нема чим, то в Брюсселі вважають навпаки. Насамперед це стосується економіки. Конкретний приклад - "продуктивні переговори" з Україною щодо угоди про  асоціацію, частиною якої стане створення зони вільної торгівлі. Як було заявлено у Варшаві, переговори про такі ж угоди проводитимуться  з Грузією та Молдовою.

Що стосується прагнення України стати членом ЄС, то в підсумковій декларації саміту його учасники "визнають європейські прагнення та європейський вибір деяких партнерів". Подібне формулювання використовувалося Євросоюзом і раніше, про перспективу України стати членом ЄС у підсумковому документі саміту у Варшаві не сказано. Очевидно, не буде цього важливого для України формулювання і в угоді про асоціацію, переговори про яку  сторони планують завершити до саміту Україна-ЄС в грудні. Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу сказав, що ЄС готовий підтримати Україну, яка обрала шлях до Європи. Водночас у Варшаві було заявлено, що в рамках Східного партнерства тепер діє принцип "більше за більше". Це означає, чим більше в країнах-партнерах ЄС демократії, тим більше буде Брюссель йти їм назустріч. Це стосується і фінансування.

Безвізовий режим за певних умов

Підбиваючи підсумки саміту, президент Єврокомісії Баррозу сказав, що тепер у "Східного партнерства" є "дорожня карта на найближчі два роки". Йдеться про детально розписані 29 пунктів, за якими ЄС планує розвивати  відносини зі своїми сусідами на сході Європи  - від політичної до економічної інтеграції.

Одним з найбільш важливих пунктів називають свободу пересування. Голова Європейської ради ван Ромпей заявив, що ЄС та країни-учасниці йдуть до безвізового режиму, але наголосив, що це можливо "після досягнення необхідних критеріїв". Це формулювання називають одним з небагатьох конкретних досягнень саміту у Варшаві, оскількі раніше йшлося про безвізовий режим у довгостроковій перспективі.

Автор: Роман Гончаренко / Наталя Неділько
Редактор: Володимир Медяний