Як Росія змінює демографічну ситуацію в анексованому Криму

Хоча сама доповідь генерального секретаря Організації об'єднаних націй (ООН) Антоніу Гутерріша щодо ситуації з правами людини в анексованому Росією Криму була опублікована ще влітку цього року, її формальне представлення відбулося лише 14 жовтня під час засідання Третього комітету Генеральної асамблеї ООН. Цим фактом скористалися в українському постійному представництві при організації, аби наголосити на тому, що у доповіді керівництво ООН визнало порушення РФ четвертої женевської конвенції через свідомі спроби Москви змінити склад населення півострова.

"Згідно з доповіддю, Російська Федерація заохочує переміщення власного населення на півострів, що є прямим порушенням женевських конвенцій і явною ознакою намагань змінити демографічну структуру Криму", - заявив глава українського представництва при ООН Володимир Єльченко під час презентації документа.

Прессекретар представництва Олег Ніколенко, коментуючи доповідь у Facebook, уточнює: російська влада вживає заходів для примусу незгодних з окупацією залишити півострів та з 2014 до 2018 року переселила до Криму більше 140 тисяч російських громадян. "У кількісному показнику це складає понад 5 відсотків приросту населення", - відзначає Ніколенко.

Витіснення незручних

Опитані DW правозахисники зазначають, що реальні цифри є відчутно більшими у порівнянні із наведеними у доповіді Гутерріша. Так, у доповіді згадується, що у 2017-2018 роках щонайменше 109 мешканців Криму були "примусово депортовані" з території півострова. Згідно з документом, у більшості випадків йдеться про українських громадян, які на думку РФ, не мали права проживати в Криму. Голова ж Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зазначає, що її організація зафіксувала щонайменше 369 судових рішень щодо депортації у випадках "режиму перебування на території РФ". При цьому 40 рішень стосувалися осіб, які мали в Криму родичів чи перебували в циівльному шлюбі з мешканцями півострова.

Але примусово депортовані - лише верхівка айсберга, якщо говорити про жителів Криму, які полишили півострів після його анексії Росією. Станом на серпень 2018 року українське міністерство соціальної політики повідомляло про 33,5 тисячі вимушених переселенців з анексованого Криму. Голова Кримськотатрського ресурсного центру Ескендер Барієв зазначає, що йдеться лише про офіційно зареєстрованих осіб, але у його організації кількість таких людей оцінюють у щонайменше 40 тисяч.

При цьому все це, за словами Скрипник, відбувається на тлі політичних переслідувань кримськотатарських та українських активістів, примусу до отримання російських документів, що посвідчують особу чи право власності, знищення можливостей для вивчення української та кримськотатрської мов. Важливим елементом цієї політики є примусовий призов до лав російської армії, внаслідок чого кримчани подекуди проходять службу за межами півострова, додає правозахисниця, за словами якої зафіксовані випадки, коли кримські строковики опинялися у Сирії. "Робиться все, аби прищепити тим, хто залишається, російську ідентичність чи вичавити незручних осіб за межі півострова", - зазначає Скрипник.

Російські "кримчани"

Також, за даними Кримськотатарського ресурсного центру, значно більшою за оцінки ООН є і кількість росіян, що з 2014 року переїхали на півострів. Йдеться про близько 200 тисяч осіб, розповідає Барієв. При цьому основу цієї кількості складають військові, держслужбовці та судді. "Росія систематично збільшує свій військовий контингент в Криму, за військовими їдуть їхні сім'ї. Така сама ситуація з чиновниками, силовиками та суддями, якими систематично замінюють місцеві кадри майже в усіх сферах державної діяльності", - каже Барієв.

Про призначення на посади в Криму держслужбовців з Росії йдеться й у доповіді Гуттеріша. Як приклад там наводиться той факт, що 16 суддів так званого "Верховного суду Криму" переїхало на півострів з території РФ.

За даними Кримської правозахисної групи, інформація про вакансії в Криму розповсюджується на сайтах російських державних служб зайнятості і почасти містить пропозиції надання житла для громадян РФ, які бажають переїхати на анексований півострів. Барієв зазначає, що у деяких сферах, як, наприклад, у ЗМІ, заробітна плата, яку пропонують росіянам, може бути вищою, ніж у кримчан на аналогічних посадах. Також велику кількість переселенців з Росії складають російські робітники, залучені до будівництва великих інфраструктурних проектів на кшталт мосту через Керченську протоку та траси "Таврида", додає Барієв.

У будь-якому разі, потік росіян, що прибуває до Криму є настільки великим, що це нівелює негативні демографічні тенденції на самому півострові. Так, згідно з даними Кримстату, за перші три місяці 2019 року показники смертності у 1,6 разу перевищували показники народжуваності. При цьому російська адміністрація Криму визнає, що ці цифри є майже на 20 відсотків гіршими в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Однак, попри високу смертність та десятки тисяч осіб, що залишають півострів, Кримстат звітує, що за п'ять років з моменту анексії півострова його населення зросло більше ніж на 70 тисяч осіб.

У травні цього року керівниця Кримстату Ольга Балдіна розповіла журналістам, що позитивне сальдо міграції на півострові за останні п'ять років склало 117,7 тисяч осіб. І хоча ця цифра містить зокрема й перетоки населення між Кримом та Севастополем, що є окремими адміністративними одиницями, за словами Балдіної, з-за меж півострова до Криму переважним чином приїжджали з Москви, Московської області, Санкт-Петербурга та Краснодара.

Питання для Гааги

Спроби DW обговорити це питання із деякими російськими правозахисниками були відхилені через "геополітичні особливості цього питання" чи під приводом того, що ця тема "не є правозахисною". Однак, коментуючи доповідь Гутерріша, прессекретар українського представництва при ООН Олег Ніколенко ще раз нагадав, що зміна демографії на окупованих територіях порушує четверту женевську конвенцію. "Усі російські злочини фіксуються і будуть використані для притягнення Москви до відповідальності, зокрема у наступних резолюціях та міжнародних судах", - зазначив дипломат.

На важливість того, що про це заговорили на рівні генерального секретаря ООН, вказує і голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник. За її словами, йдеться про порушення не лише женевської конвенції, але й Римського статуту. Цей факт у перспективі може стати предметом розгляду у Міжнародному кримінальному суді (МКС) у Гаазі. "Інформація про примусовий призов до армії в Криму, яку правозахисники подали раніше, вже знайшла своє відображення в нещодавній доповіді прокурорки МКС. Тому цілком можливо, що наступна доповідь міститиме згадку й про зміну демографічної ситуації на окупованому півострові", - зазначає Скрипник.

Запит DW із проханням прокоментувати інформацію, наведену у доповіді генерального секретаря ООН, у російському постійному представництві при ООН проігнорували.