Конституційна Асамблея
18 травня 2012 р.До складу створеного указом Віктора Януковича від 17 травня 2012 року консультативно-дорадчого органу - Конституційної Асамблеї входить 94 особи: політики, судді, експерти, науковці, однак у переліку немає жодного з представників опозиції. Опоненти влади ставлять під сумнів легітимність цього органу та незалежність його рішень.
Як заявив в інтерв'ю DW депутат від фракції БЮТ Андрій Шкіль, опозиція не планує долучатися до роботи Асамблеї, оскільки вважає її «фіговим листком, який прикриває руйнування демократії в Україні», та сервісним органом, котрий, незважаючи на те, що до його складу увійшли фахівці, забезпечуватиме бажання Януковича. На його переконання, конституційні зміни будуть написані на вулиці Банковій, де розташована Адміністрація президента, і стосуватимуться вони, зокрема, можливості обрання глави держави в парламенті.
Натомість голова Асамблеї, колишній президент Леонід Кравчук запевняє, що зміни до Конституції не стосуватимуться норми про всенародне обрання президента. «Під час організації Конституційної Асамблеї ні в кого не виникало питань про зміну порядку формування влади і обрання президента. Я не допускаю обрання президента України в парламенті», - заявив Кравчук на прес-конференції у п'ятницю.
У Венеціанській комісії налаштовані позитивно
Не поділяє опозиційного драматизму і секретар Венеціанської комісії Ради Європи Томас Маркерт, котрий загалом позитивно оцінює факт створення дорадчого органу. «Конституційна Асамблея має завдання – розробляти пропозиції. Вона не має права самостійно ухвалювати рішення, тому питання легітимності цього органу не є таким сильним, як би це було в іншому випадку», - зазначив Томас Маркерт у розмові з DW. На його думку, важливо, щоб опозиція, можливо, у подальшому долучилася до роботи. Маркерт припустив, що опозиція, ймовірно, відмовилася від участі в Асамблеї переважно з міркувань, які стосуються політичного клімату в Україні.
Коментуючи побоювання української опозиції щодо рішень, які готуватиме Асамблея, Маркерт сказав, що, за його інформацією, спочатку цей орган розглядатиме такі питання, які стосуються судочинства та місцевого самоврядування, а вони, за його словами, нині є невідкладними. Іншими важливими питаннями, які має розглянути Асамблея, Томас Маркерт називає питання політичної системи і відносин між парламентом, президентом та урядом.
Майданчик для діалогу
Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, котрий увійшов до складу новоствореної Асамблеї, переконаний, що опозиція вчинила неправильно, відмовившись вести діалог в рамках створеного президентом органу, а також не запропонувавши власної альтернативи. Водночас він погоджується з аргументом опонентів влади: глава держави, назвавши консультативно-дорадчий орган Конституційною Асамблеєю, ввів громадськість в оману. «Основний мотив неучасті опозиції у цій тусовці – те, що це несправжня Конституційна Асамблея, і в цьому вони абсолютно праві», - сказав експерт в інтерв'ю DW.
Однак Коліушко вважає, що політикам варто визначати свої дії не виходячи з назв, а по суті. «Діалог в суспільстві щодо змін Конституції необхідний, оскільки ніхто інший не запропонував такого дієвого механізму, я не бачу причин відмовлятися від діалогу на майданчику, створеному президентом», - сказав аналітик.
На його думку, наразі для новоствореного органу нагальними є два питання: по-перше, внесення змін до Конституції щодо адміністративно-територіальної реформи і місцевого самоврядування, по-друге, внесення змін щодо судової реформи. Коліушко переконаний, що саме ці два питання нині виглядають найбільш гострими, а також прийнятними для проведення конструктивного діалогу.
Не менш гострі для суспільства - проблема Конституційного суду та проблема відносин між президентом, урядом і парламентом, зазначає експерт. Однак додає, що не бачить сьогодні жодної можливості вести діалог на цю тему, «бо тут навіть у межах чинної Конституції вибираються або найгірші варіанти її тлумачення, або навіть брутально порушується чинна Конституція».