Вступ України до СОТ – переваги і прорахунки два роки опісля

Уряд звітує, що після приєднання до Світової організації торгівлі Україна включилася в усі можливі переговорні процеси з членами організації з лібералізації тарифних та нетарифних бар’єрів у торгівлі сільгосппродукцією, торгівлі послугами тощо. Головним своїм досягненням влада називає започаткування перемовин з Євросоюзом зі створення зони вільної торгівлі. Разом з тим, кінця цим переговорам не видно. Також і стан української економіки не відповідає прогнозам, які озвучувалися напередодні вступу Києва до СОТ. Йшлося про позитивну динаміку експорту і як наслідок додатковий ріст ВВП. Втім ці розрахунки так і залишилися на папері. Однак, кажуть сьогодні оглядачі, на це впливали об’єктивні чинники. Серед головних – світова економічна криза, яку ніхто не брав до уваги при розрахунках, зауважує президент центру антикризових студій Ярослав Жаліло. «Період, коли Україна тільки почала начебто отримувати результати від членства в СОТ збігся із розростанням фінансової кризи. Тому зараз важко побачити ефект від СОТ. Якщо говорити про приплив імпорту в країну, якого всі боялися, то навпаки відбулося його скорочення майже вдвічі. Це не вплив СОТ, а ознака кризових явищ», - каже аналітик.

Експортери все ще чекають «прориву»

Разом з зі зменшенням імпорту, українські експортери теж не скористалися можливістю відкритих ринків в рамках Світової організації торгівлі. Бо через побоювання кризи країни-члени СОТ посилили прямий чи опосередкований захист власних ринків, наголошує Ярослав Жаліло. За його словами, тільки зараз Україна може потроху активізувати свою співпрацю з партнерами по СОТ, аби українські експортери могли виходити на світові ринки. «Вже сьогодні Україна мусить думати проте, як компенсувати власним виробникам відкритість національного українського ринку. Адже потенціал цінової конкурентоспроможності українських товарів, через різку девальвацію гривні, потроху розмивається. Через півроку, рік відновиться статус-кво. І питання протистояння надмірному імпорту знову буде актуальне», - прогнозує президент центру антикризових студій.

Правила гри змінилися

Але ж відкритість внутрішнього українського ринку змушує українських виробників конкурувати з імпортерами і ,як наслідок, українці отримують якісніші товари та послуги, констатує економіст Національного інституту стратегічних досліджень Дмитро Покришка. «Конкуренція це нормальний ринковий процес. Хтось виграє, хтось програє. З точки зору держави, потрібен такий механізм. Цей чинник змушує національних виробників конкурувати, можливо, з більш розвиненими компаніями і ця конкуренція дозволяє якось розвиватися нашій економіці», - каже Покришка.

Втім експерти погоджуються, що деякі галузі української економіки таки не витримали конкуренції з партнерами з СОТ. Нині цукрова галузь зазнає збитків через скорочення об’ємів виробництва цукру, бо є сильніші гравці на цьому ринку. А уряд не може дотувати цю галузь саме через правила Світової організації торгівлі.

Автор: Лілія Гришко
Редактор: Дмитро Каневський