Чим займатиметься міністерство окупованих територій України

В українському уряді виникло нове відомство - міністерство з питань окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб. Його очолив Вадим Черниш, який останні десять місяців працював головою Держагенства з відновлення Донбасу. Саме на базі цього органу і буде формуватись нове міністерство. Створене наказом Кабміну ще у вересні 2014 року, агентство близько року існувало лише на папері.

Агентство так і не створило власний інтернет-сайт, хоча на сторінці у Facebook звітує про кілька проектів, що були реалізовані під її координуванням. Зокрема, агентство підкреслює свою ключову участь у побудові нового пункту пропуску через лінію розмежування біля селища Золоте у Луганській області, який після відкриття наприкінці березня пропрацював менше доби і був закритий.

Брак ресурсів

"Черниш та його люди дійсно намагаються брати участь у багатьох проектах: збирають дані щодо пошкодженої інфраструктури, організовують наші зустрічі з міжнародними установами. Однак ресурсно вони дуже обмежені", - зазначає голова Луганської військово-цивільної адміністрації Георгій Тука.

За словами Черниша, місяць тому понад половина з 70 передбачених посад в агентстві лишались вакантними. За даними Держказначейства, за весь 2015 рік на роботу агентства було витрачено трохи менше двох мільйонів гривень. Бюджет на 2016 рік передбачав фінансування вже в обсязі 7,2 мільйона грн.

Поворот в уряді

"Вже близько року ми ведемо "бойові дії" всередині уряду за право подати голос і отримати хоч якісь реальні повноваження", - розповів Черниш в інтерв'ю "Дзеркалу тижня".

За його словами, питання повноважень агентства в минулому уряді лобіював голова мінрегіонбуду віце-прем'єр Геннадій Зубко. Зберігши крісло і в кабінеті Володимира Гройсмана, він домігся перетворення агентства на окреме міністерство.

Більшість опитаних DW чиновників і волонтерів, що працюють з проблемами переселенців та відновлення Донбасу погоджуються у тому, що необхідність створення окремого органу виконавчої влади назрівала вже давно. "Повинен бути єдиний орган, який візьме на себе відповідальність за вирішення проблем, пов'язаних з війною, - пояснює Георгій Тука. - А зараз виходить так, що одними й тими ж питаннями займаються і мінрегіонбуд, і мінсоцполітики, і МОЗ, і мінінфраструктури".

Одночасно співрозмовники звертають увагу на перспективу повороту в нинішньому Кабміні у питаннях переселенців та комунікацій з непідконтрольними територіями. Так, з ідеєю поновлення соцвиплат мешканцям непідконтрольних територій виступив новий міністр соцполітики Андрій Рева. Вадим Черниш, підтримуючи колегу-урядовця у цьому питанні, також говорить і про пом'якшення пропускного режиму із сепаратистськими районами Донецької і Луганської областей та про негуманність існуючої економічної блокади.

Однак такі ідеї не мають одностайної підтримки в Кабміні. З критикою поновлення соцвиплат виступає, зокрема, віце-прем'єр Павло Розенко. Досі не відома думка віце-прем'єра Володимира Кістіона, у сферу контролю якого також входять питання відновлення Донбасу.

"Державна політика по відношенню до непідконтрольних територій, та й до підконтрольних, що перебувають у зоні АТО, досі офіційно не визначена. Держава має чітко визначити свою позицію по відношенню до людей, що там лишились", - переконаний Вадим Черниш.

"Мінські домовленості, на виконанні яких Україною наполягає Захід, передбачають і поновлення соцвиплат, і відновлення інфраструктури. Можливо, ця обережна дискусія в Кабміні є своєрідною "пробою ґрунту" - уряд вивчає реакцію суспільства для більш важливих кроків, зокрема для конституційної реформи, - припускає співзасновник волонтерської групи "Відповідальні громадяни" Енріке Менендес. - Врешті-решт, Мінськ передбачає і поновлення соцвиплат, і відновлення інфраструктури".

Розпорядник для мільярдів

Нове міністерство очікує отримати в свої руки чималі ресурси, ставши основним розпорядником міжнародної фінансової допомоги, яку буде отримувати Україна для відновлення після війни. Так, за словами, Вадима Черниша, зараз планується створення єдиного мультитрастового фонду, куди будуть спрямовуватись кошти іноземних донорів та кредиторів. На сьогодні іноземна допомога Україні розподіляється по окремих проектах в основному міжнародними організаціями, такими як Програма розвитку ООН чи UNICEF, за участі влади на місцях.

Однак, на думку волонтерки організації "Народний тил" Дани Ярової, діяльність агентства, як попередника міністерства, для таких масштабних завдань з розподілу коштів була недостатньо прозорою. "Минулого тижня ми з іншими волонтерами на зустрічі зі співробітниками агентства намагалися почути: на які конкретні потреби чи проекти вони витратили бюджетне фінансування. Вони відмовились надати таку інформацію", - уточнює вона.

"Не всі державні стратегії можуть бути повністю відкритими. Ми не можемо розповісти ворогові всі деталі нашого плану. Озвучити загальні риси? Так, якомога швидше. Тактику? Ні в якому разі", - зазначає, натомість, Вадим Черниш.

На думку директорки департаменту координації міжнародних програм в міністерстві економічного розвитку і торгівлі України Олени Трегуб, намагання тримати максимум інформації у таємниці свідчить про нерозуміння важливості прозорих механізмів розподілу міжнародної допомоги. "Тому ми хочемо створити інституційну архітектуру, коли прозорість і звітність лягають на плечі національного координатора, який вимагає звіти і моніторинги від усіх розпорядників і виставляє їх у відкритий доступ", - підсумовує чиновниця.