Великобританія та конфлікт на Донбасі

Прем'єр-міністр Великобританії Девід Кемерон 24 лютого оголосив про плани його країни відрядити до України військових інструкторів. Це свідчить про посилення британської участі у спробах урегулювати конфлікт на Донбасі. Адже Лондон раніше хоч і підтримував санкції проти Росії та інші заходи заради підтримки України, але відігравав радше другорядну роль у спробах урегулювати ситуацію. За це британську владу багато критикували вдома.

У п’ятицю, 20 лютого, в комітеті Палати Лордів - верхньої палати британського парламенту - заявили, що як підписант Будапештського меморандуму 1994 року, який гарантує Україні захист з боку Європи, "Великобританія несе особливу відповідальність перед цією країною, однак вона не була настільки активна чи настільки видима, наскільки могла б бути".

Лондон бере на себе ініціативу

Тепер, після помітної зміни стратегії, уряд Великобританії оголосив про плани відрядити 75 військових інструкторів до України. Це свідчить про реальне бажання підтримати Київ у боротьбі із сепаратистами на сході. Військові фахівці навчатимуть українців процесів керування військами, тактичної розвідки, надання першої медичної допомоги на полі бою та логістики. Вони також оцінять потребу української армії в навчанні. "Україна впродовж тривалого часу заощаджувала на збройних силах, фактично, від закінчення холодної війни, тож майже не проводила навчань," - пояснює Бен Беррі, старший науковий співробітник британського Міжнародного інституту стратегічних досліджень.

Сара Лейн, дослідниця з Королівського Об'єднаного інституту оборонних досліджень у Лондоні вважає, що до рішення британську владу підштовхнули нещодавні події на Донбасі. "Великобританія через Департамент з питань міжнародного розвитку надала українському урядові чималі гроші, хоча про це не надто відомо. Але це також свідчить про глибоке занепокоєння (уряду в Лондоні - Ред.), враховуючи те, що виробляє Росія впритул до нашого авіапростору", - каже вона. Наприкінці січня два російські військові літаки наблизились до меж повітряного простору Великобританії, спричинивши "перебої в роботі громадянської авіації", повідомляло тоді Міністерство закордонних справ.

Одне з ключових питань, чи вплине на ситуацію рішення Лондона вперше від початку конфлікту на Донбасі відправити до України військових. "Обіцянка Великобританії провести навчання для військових корисна не лише із символічної точки зору, а й може принести українським збройним силам довгострокові переваги, особливо коли до цих навчань приєднається великий контингент американських тренерів ," - вважає Адам Хаг, політичний директор Центру закордонної політики. "Однак на тлі масштабної участі російського війська і техніки це не створить противагу ", - впевнений він.

Останніми тижнями німецька канцлерка Анґела Меркель і французький президент Франсуа Олланд вели прямі перемовини з Володимиром Путіним щодо припинення вогню.

Не вилетіти на узбіччя ЄС

Попри те, що обидві сторони протистояння на Донбасі порушують домовленість про припинення вогню, участь Меркель та Олланда у підготовці до мінських домовленостей створила враження, що Франція і Німеччина є центром зовнішньої політики ЄС. Критики уряду Девіда Кемерона закидають, що виключення Великобританії з процесу переговорів свідчить про те, що Лондон перебуває лише в позиції спостерігача в ньому.

Стосунки Британії та ЄС останніми роками ускладнилися через фінансові протиріччя всередині Європейського союзу. "Відсутність Кемерона на перемовинах у Мінську є наслідком не лише об'єктивних обставин посередництва, а й визнанням того, що Британія не є уповноваженою стороною перемов з боку Євросоюзу, зважаючи на те, в якому стані перебувають стосунки між ЄС та Великобританією", - зазначає Хаг.

Лейн натомість вважає, що значення подібних фактів не варто переоцінювати. "Те, що Британії не було на цих дипломатичних перемовинах за участі Німеччини та Франції, не показник", - говорить вона. На думку експертки, це "не означає, що Британія не зацікавлена" брати участь у врегулюванні українського конфлікту. "Вона є активним прибічником санкцій проти Росії. Інші проблеми, що їх Британія має з ЄС, цього не стосуються. Британія розуміє важливість солідарності (з Євросоюзом у питаннях, пов’язаних з конфліктом, - Ред.)".

Відключити Москву від SWIFT?

Деякі європейські лідери, зокрема, австрійський канцлер Вернер Файманн, вже говорять, що вже, мовляв, настав час замислитися про скасування санкцій проти Росії. Водночас британський прем’єр рішучо наполягає на посиленні штрафних заходів у разі, якщо Росія продовжить підтримку українських сепаратистів. Він навіть запропонував відключити Росію від міжнародної системи банківських платежів SWIFT.

Це має переконати більш войовничо налаштовані країни ЄС, на кшталт Польщі або країн Балтії та Скандинавії, у тому, що Британія не змінить своєї жорсткої позиції відносно Москви.

"Кемерон намагається одночасно демонструвати вплив Лондона на те, як відповідати (Заходу - Ред.) на українську кризу, та водночас не втрачати з поля зору питання, які більше цікавлять британських виборців під час передвиборчої кампанії у країні", - каже Хаг. "Така тактика хоч і обмежує простір для дій (Лондона - Ред.), але водночас не йде урозріз із політикою Кемерона - утримуватися від участі у міжнародних конфліктах з огляду на обмежені ресурси та настрої більш ізольовані настрої громадськості (в порівнянні з рештою Європи - Ред.)".