Знаття санкцій з Клюєва: прокурори звинувачують Брюссель

Після рішення Суду ЄС у Люксембурзі про незаконність останньої хвилі санкцій, введених Радою ЄС у 2017 році проти позафракційного народного депутата України Сергія Клюєва, депутати Верховної Ради викликали на звіт українських правоохоронців про справи колишніх соратників Віктора Януковича та ймовірність скасування санкцій ЄС з тих, хто ще залишився у цьому списку.

Що зроблено за чотири роки?

На засідання парламентського комітету у закордонних справах 28 лютого запросили заступника генпрокурора Євгена Єніна, який займається питаннями пов’язаними з збереженням міжнародних санкцій проти українських екс-посадовців. У депутатів комітету, їхніх помічників, експертів і журналістів було чимало непростих запитань до Єніна. Адже Сергій Клюєв став вже восьмим, кого виключили з тих чи інших причин з санкційного списку ЄС. Однак на засідання комітету прийшов не заступник генпрокурора, а  лише начальник департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України Євген Пікалов. Тож всі "шишки" посипалися на нього. "Хотілося б знати, що за чотири роки зробила ГПУ? Бо факти зняття санкцій є величезним ляпасом для людей, які хочуть бачити більше результатів розслідування", - зазначила голова комітету у закордонних справах Ганна Гопко.

Зокрема депутатів цікавило те, чи ініціювала ГПУ заочне розслідування справи Сергія Клюєва. Саме після призначення генпрокурором Юрія Луценка Верховна Рада ухвалила законодавчі зміни, які дозволили проводити заочне розслідування проти посадовців-втікачів. Адже колишні "регіонали" брати Сергій та Андрій Клюєви підозрюються у заволодінні АТ "Завод Напівпровідників", а також привласненні 370 мільйонів державних коштів та тисячі гектарів земель. Крім того, компанії Клюєвих досі винні державним банкам щонайменше 15 мільярдів  гривень. "Заочне розслідування щодо Сергія Клюєва, за моїми відомостями, не було", - коротко відповів Євген Пікалов. На запитання депутатів про те, чи накладено арешт на бізнес-центр  "Газометр центр" у Відні, який пов’язують з Сергієм Клюєвим та віллу його дружини, представник прокуратури чіткої відповіді так і не дав.

"Винен ЄС"

Натомість Євген Пікалов зауважив, що предметом дослідження Європейського суду не була наявність у діях Сергія Клюєва складу злочину. Європейський суд досліджував виключно обґрунтованість дій інституцій ЄС, а саме Ради Євросоюзу, яка прийняла рішення щодо подовження дії санкцій відносно Сергія Клюєва. "Суд вказав на те, що Рада ЄС мала б запитати додаткові відомості від української сторони і якби такий запит був, ми б надали всі необхідні відповіді своєчасно", - виправдовувався прокурор, акцентуючи увагу на тому, що таких додаткових запитів Євросоюз до ГПУ не надсилав. Хоч як не здивувала така заява багатьох присутніх, формально вона відповідає дійсності. У рішенні суду, яке є в розпорядженні DW, дійсно вказано на те, що чиновники у Брюсселі мали вимагати від українських слідчих додаткової інформації щодо поступу у розслідуванні кримінальних справ проти Сергія Клюєва. Цього вимагав розвиток подій, констатують судді: час спливав, конкретики про успіхи слідства немає, а адвокати Клюєва тим часом надають все нові і нові документи, щоб довести невинуватість свого підопічного. Вирішальну роль зіграло, зокрема, рішення Вищого земельного суду Відня, який вважав надані Києвом докази недостатніми для того, аби вимагати доступу до даних про рахунки Сергія Клюєва.

Водночас, як однозначно випливає з рішення суддів у Люксембургу, першопричиною проблем з утриманням санкцій проти Сергія Клюєва була відсутність конкретики у листах Генеральної прокуратури до Брюсселя. Щороку київські прокурори надсилали листи, які подекуди суперечили один одному і містили вкрай мало інформації про просування слідства за підозрою Клюєва у розкраданні державного майна.

Обурення бездіяльністю прокуратури

Така позиція Генпрокуратури обурила не лише депутатів, а й експертів. "Покажіть результати роботи. Що ви взагалі робити по цих справах? По Сергію Клюєву підозра була ще в червні 2015 року, Верховна Рада зняла недоторканість , в 2016 було ще по Межигір’ю Клюєву оголосили підозру. З того часу не ініційовано заочне розслідування стосовно нього. Як це?", - запитує виконавчий директор Центру протидії корупції Дарина Каленюк. Вона вказує, що у Генпрокуратури України немає політичної волі займатися розслідуваннями корупційних справ колишніх високопосадовців. "У ГПУ, хто винен? ЄС винен, бо не так наклав санкції. А де ваша робота?", - обурюється Каленюк. Вона не виключає, що Сергій Клюєв вже скоро може повернутися в Україну, оскільки кримінальні провадження проти нього будуть закриті. "Не виключено, що нам розкажуть, що Клюєв пішов на угоду зі слідством, або перекваліфікують його справи і ми закриємо цю історію", - вважає Дарина Каленюк. Наступним, за її словами, "на виліт" брат Сергія Клюєва, Андрій Клюєв, який проходить по тим же самим кримінальним провадженням , що і його брат і також оскаржує санкції ЄС.

За інформацією ГПУ, наразі відкрито 38 кримінальних проваджень щодо колишніх українських високопосадовців з санкційного списку ЄС. З них 2 завершено і перебувають на ознайомлені у сторони захисту , по 5 провадженням судом надано дозвіл на процедуру спеціального розслідування, три провадження вже рік очікують на такий дозвіл від суду.

Хто наступний на виліт?

Представник Генпрокуратури Євген Пікалов очікує, що 6 березня міністри країн ЄС виключать Сергія Клюєва із санкційного списку. "Ми сподіваємося, що не буде того сценарію, якого ми очікували, що санкції будуть зняті з багатьох. Наша оцінка така, що окрім Сергія Клюєва, ми очікуємо максимум на виключення ще однієї особи ", - сказав Євген Пікалов. При цьому він не уточнив, з кого ще можуть бути зняті санкції.  З неофіційних джерел відомо, що з санкційного списку може бути виключена екс-міністерка юстиції Олена Лукаш.