Держава й церква
13 січня 2014 р.Глава Української греко-католицької Церкви (УГКЦ) Святослав Шевчук оприлюднив листа за підписом першого заступника міністерства культури України Тимофія Кохана, в якому відомство попереджає УГКЦ про можливий судовий позов. У листі міністерство висловило стурбованість "системним ігноруванням приписів законодавства окремими ієреями", які проводять публічні богослужіння на Майдані Незалежності в Києві.
У міністерстві переконані, що для богослужінь церква має отримати дозвіл місцевої влади. "Згідно з чинним законодавством, публічні богослужіння, релігійні обряди, церемонії та процесії проводяться щоразу з дозволу відповідної місцевої адміністрації, яка, наразі, відсутня", - наголошується в листі. За недотримання цієї законодавчої норми у міністерстві навіть готові через суд позбавити одну з найчисельніших українських церков легального статусу.
"Ми думали, що час, коли переслідували церкву вже давно минув", - відреагував на лист предстоятель УГКЦ Святослав Шевчук. Він зазначив, що церква не є учасником політичних процесів, але й осторонь не стоятиме, коли її вірні просять опіки. Погроза про можливу заборону діяльності пролунала вперше від часів незалежності, додав Шевчук.
Молебні - не окремий захід
У розмові з DW юрист, виконавчий директор громадської організації "Інститут релігійної свободи" Максим Васін зазначив, що лист подібного змісту на міністерському рівні є безпрецедентним, хоча на місцевому рівні схожі зауваження уже траплялися. "По-перше Конституція України не вимагає жодних дозволів чи погоджень, а винятково повідомлення, про проведення мирних заходів, в тому числі і релігійного характеру. А відсутність такого повідомлення не є підставою для заборони", - каже юрист.
Таким чином норма закону "Про свободу совісті та релігійні організації", на яку посилається міністерство, суперечить Конституції України. Річ у тім, що цей закон прийняли ще 1991 року, тобто раніше, ніж був ухвалений чинний основний закон. У таких випадках, пояснив юрист, конституційні норми набувають прямої дії.
До того ж, каже юрист, молебні на Майдані відбуваються не як самостійний, окремий захід, а в контексті акцій протесту громадськості, про які місцеву владу повідомлено. "Відтак, не бачу жодних правових підстав для розгляду справи в суді, і думаю до цього не дійде", - підсумував виконавчий директор "Інституту релігійної свободи".
Хотіли "прислужитися", але прорахувалися
Про те, що заява міністерства не матиме жодних правових наслідків упевнений і релігієзнавець Андрій Юраш. "Це радше декларативна, ідеологічна заява. Якщо хочете - сплеск чиновницьких емоцій, де домінування політичного контексту, політичної мотивації є однозначним", - зауважив Юраш. У такий спосіб міністерство культури, як державна установа, відреагувала на сучасну політичну ситуацію в країні, хотіли показати свою значимість, а натомість прорахувалися в інформаційному та загальносуспільному резонансі, розмірковує релігієзнавець.
"Держава спробувала у певний спосіб відреагувати на активність церков та зокрема УГКЦ на Євромайдані, і прорахувалася. А от УГКЦ в контексті появи такого листа навпаки отримає значний майданчик для засвідчення власної позиції", - зазначив Юраш.
Міністерський лист, на думку експерта,не дає жодного правового механізму для заборони релігійної організації. Оскільки зняти з реєстрації УГКЦ як всеукраїнську структуру підстав немає, пояснює Юраш, а священики на Майдані діють радше як приватні особи, не делеговані церквою. "Тож, яку конкретну організацію міністерство хоче позбавити статусу?", - риторично запитує релігієзнавець.
Важливим, на думку Юраша, є і той факт, що листа в УГКЦ отримали ще 6 січня, у переддень Різдва, але оприлюднили його лише 13 січня, аби не збурювати українців у святкові дні.