Гра у покер на Башара Асада

Чи залишиться Башар Асад, чи він муситиме піти? Навіть під час вечірньої зустрічі на полях Генасамблеї ООН, першої за останні майже два роки, Барак Обама та Володимир Путін очікувано не змогли визначитися щодо майбутньої ролі сирійського диктатора.

Дипломатія передусім

Втім, президенти, здається, погодилися із тим, що не війна та насильство, а лише дипломатія здатні знайти вихід із кривавого конфлікту, що триває вже чотири роки. І обидві сторони говорили згодом про конструктивну зустріч у діловій атмосфері.

Після обміну ляпасами з обох боків під час виступів на Генасамблеї ООН очікувати цього було досить важко. Вже рано вранці, коли американський президент, а трохи потому і Володимир Путін вийшли на трибуну, все зводилося до одного питання - із Асадом, чи без нього?

Конфронтація замість співробітництва

Як кмітливі гравці у покер обидва президенти намагалися справити враження рішучості та сили та не пропонували один одному жодних поступок. New York Times пізніше написала, що обидва "досить відверто" виражали власні думки. Втім, двері для дипломатичного вирішення сирійського конфлікту не закрилися, адже так вони просто не дозволяли один одному заглядати у власні карти. "Обама, безумовно, посилив свою позицію щодо усунення сирійського диктатора Асада з посади", - запевняє Пол Шварц із Центру стратегічних досліджень у розмові з Deutsche Welle.

Після масштабних порушень прав людини тираном Асадом неможливо повернутися до статус-кво напередодні війни, запевнив Обама. Але американський президент може бути готовим щонайменше на тимчасове перебування Асада при владі на час перехідного періоду. Це можна зрозуміти із того речення президента, яке тепер усі цитують: "Реалізм іноді вимагає болісних компромісів, але реалізм також вимагає упорядкованого переходу до усунення Асада". На це вказував в останні дні також і американський держсекретар Джон Керрі, таким чином підготувавши можливу зміну американської позиції. "Американці кажуть, що Асад може бути частиною переговорного процесу", - подібну оцінку дає також Марвін Кальб. "Але у певний момент він муситиме залишити свою посаду", - впевнений експерт з Росії аналітичного центру Brookings Institution.

Лобова атака Путіна

Російський президент у своїй промові очікувано захищав Асада та називав "надзвичайною помилкою" відмову співробітничати із сирійським лідером та його збройними силами у боротьбі із терористичним угрупуванням "Ісламська держава". А потім він йде в атаку - військові втручання Заходу у Лівії та Іраку, які, на його думку, суперечили міжнародному праву, і призвели до того, що зараз у цих країнах панує хаос. Це не має статися у Сирії, каже він наприкінці своєї промови.

Після цього Путін більше не згадує імені Асада. "Якщо дивитись ззовні, здається, що є певний простір для компромісу", - говорить Пол Шварц. Але через фундаментальну критику Путіним американської політики на Близькому Сході Обамі буде вкрай важко піти назустріч Путіну занадто далеко.

"Конструктивним кроком" Путіна, на думку Шварца, щонайменше був заклик до встановлення міжнародної коаліції для боротьби проти "Ісламської держави", у якій і Сполучені Штати зможуть зіграти свою роль.

Разом проти "Ісламської держави"?

Обидва президенти у своїх промовах фактично демонізовували "Ісламську державу" - Обама говорив про "апокаліптичну загрозу", Путін вказував на тисячі російських бойовиків, які становитимуть величезну загрозу після свого повернення додому. "Я думаю, що вони обидва вірогідно знайдуть спільну мову у питанні боротьби проти "Ісламської держави", вважає Пол Шварц, вказуючи на виразну готовність Обами до переговорів із Іраном та Росією.

Але йому майже не залишається вибору, запевняє більшість експертів: "Путін дуже розумно та ефективно зіграв цю дипломатичну партію, - пояснює Марвін Кальб. - Для будь-якого західного лідера, у тому числі й Обами, дуже важко уникнути справ з Путіним". Розглядати питання конфлікту на Близькому Сході без російського президента тепер ніхто вже не зможе, говорить Кальб, вказуючи на "відверту демонстрацією військової техніки, яку нещодавно переправили до Сирії".

Жодної торгівлі щодо України

Американський президент не дав зрозуміти у своїй промові, чи російську готовність до співробітництва у врегулюванні сирійської кризи буде винагороджено послабленням санкцій у зв'язку із війною в Україні. Метью Роджанскі з вашингтонського Центру Вільсона вважає: "ані Путін, ані хтось інший не має ілюзій щодо того, що це призведе до зняття санкцій". Шварц також каже, що через Сирію нічого не зміниться у питанні санкцій, бо "США не можуть просто спостерігати за тим, як Росія порушує міжнародне право".

Але для багатьох спостерігачів це зовсім не випадок, що Нью-Йоркська ініціатива Путіна знайшла своє вираження, коли криза біженців опинилася на підйомі. "Частиною російської стратегії є послабити підтримку санкцій ЄС проти Росії, для чого він каже, що має вирішення кризи біженців, - говорить Пол Шварц. - Для ЄС найголовнішою загрозою безпеці тепер є не російська інтервенція в Україні, а криза біженців".