Для внутрішньої політики Німеччини 2019 рік буде напруженим

Відправити у відставку канцлера в Німеччині не так просто. Бундестаг не може просто так заявити: "Ми не довіряємо Меркель". Схожа ситуація вже була в історії Німеччини - в часи Веймарської республіки. Тоді це врешті-решт призвело до того, що до влади прийшли націонал-соціалісти на чолі з Гітлером. Цей історичний досвід навчив тих, хто розробляв Основний закон країни, одному - вотум недовіри може бути оголошений тільки в тому випадку, якщо він "конструктивний". Це означає, що Анґела Меркель (Angela Merkel) може піти з посади канцлерки тільки в тому випадку, якщо на її місце прийде людина, котра зуміє отримати підтримку більшості депутатів Бундестагу. Але такої кандидатури поки немає.

Тому 2019 року Меркель і надалі буде "номером один" на політичній арені. Навіть якщо вона більше не є головою Християнсько-демократичного союзу (ХДС), а очолює правлячу коаліцію, до складу якої належать крім християнських демократів їхня сестринська партія Християнсько-соціальний союз (ХСС), а також Соціал-демократична патрія Німеччини (СДПН). "Усі ниточки ще в руках у Меркель, - каже берлінський політолог Торстен Фаас (Thorsten Faas). - Проти її волі ніхто не змусить її облишити цю посаду".

Так довго, як захоче Меркель

Досі на питання про те, як довго вона залишатиметься на посаді канцлерки, Меркель відповідала - до кінця легіслатурного періоду, тобто до 2021 року. Але вона готова й до різких змін, що й продемонструвала, відмовившися балотуватися на посаду голови ХДС. У разі потреби Анґела Меркель готова відмовитися від своєї нинішньої посади, як це зробив один з її попередників Віллі Брандт (Willy Brandt) у 1974 році.

У цьому випадку Основний закон ФРН не передбачає проведення нових виборів. Уряд може очолювати людина, яка тимчасово обіймає посаду канцлера, причому так довго, поки Бундестаг не обере нового канцлера.

Іншим, більш елегантним політичним рішенням могло би стати голосування про вотум довіри, ініційоване самою Меркель. Такий спосіб уже використовували її попередники, що втомилися від виконання своїх обов'язків на посаді канцлера. І тут важливу роль відіграє питання стабільності, прописаний в Основному законі країни. Нових виборів можна буде уникнути, якщо вдасться знайти нову канцлерку. Наприклад, нею може стати Аннеґрет Крамп-Карренбауер (Annegret Kramp-Karrenbauer) - наступниця Меркель.

Зміна партнерів по коаліції або нові вибори?

Але це все є теорією. "На практиці всі партії, що входять до правлячої коаліції, зараз нервують, - каже Фаас. - Довгий час так тривати не може. Перш за все, нестабільною є СДПН. Після виборів до Європарламенту в травні 2019 року або до моменту підбиття проміжних підсумків правлячої коаліції восени 2019 року соціал-демократи можуть вийти з неї, щоб послабити тиск всередині партії".

Меркель у такому випадку може очолити уряд меншості. На такий сценарій можуть погодитися "зелені" і ВДП. Крамп-Карренбауер в такому випадку займе пост канцлерки в 2020 році і створюватиме коаліцію вже з новими партнерами.

Нових виборів вже в 2019 році правляча коаліція хотіла б уникнути. З багатьох причин. Про небажання нових виборів заявив новий генсек ХДС Пауль Ціміак (Paul Ziemiak). І так думають багато його колег в Бундестазі з ХДС/ХСС і СДПН. Згідно з останніми соцопитуваннями, в разі нових виборів вони можуть втратити свої депутатські мандати.

І президент ФРН теж не підтримує сценарій нових виборів. Згідно з Основним законом країни, призначити їх - в його компетенції.

2019 рік: які перспективи у популістів

Більшість німців хоче, щоб Меркель залишилася на посаді голови уряду. Її популярність знову зросла. Але її противники - праві популісти - і в 2019 році можуть змушувати Меркель нервувати.

Наприклад, під час виборів до Європарламенту. "Такі вибори на руку протестним партіям", - говорить Торстен Фаас. У Європарламенті представники "Альтернативи для Німеччини" (АдН) хотіли б об'єднатися з правими популістами з Італії та Австрії. Чи вийде у них це, невідомо. Але, як очікується, на відміну від минулих виборів до Європарламенту, фракція правих популістів отримає більше мандатів, а значить більше грошей і впливу.

Крім того, восени 2019 року в Німеччині відбудуться вибори до ландтагів трьох федеральних земель - Тюрінгії, Саксонії і Бранденбурга, де АдН може стати найпотужнішою політичною силою. А в дев'яти федеральних землях пройдуть комунальні вибори. За їхніми результатами АдН може отримати владу на місцях. План Меркель на 2019 рік простий: ХДС повинна знову завоювати ті голоси виборців, які вдалося отримати АдН. Якщо цього не станеться, в партії виникне невдоволення. "Вибори в новому році у підсумку стануть вирішальними і визначать, залишиться правляча коаліція в нинішньому складі чи ні", - зазначає Торстен Фаас.