Двома голосами: як обирають депутатів Бундестагу
24 вересня 2017 р.
У Німеччини в неділю, 24 вересня, обиратимуть депутатів Бундестагу. На цих виборах, так само, як і в Україні, діє змішана виборча система. Однак на цьому, по суті, схожість і завершується. До Верховної Ради половина парламентарів обирається за мажоритарною системою і половина - за пропорційною.
У Німеччині ж усе складніше. Виборець отримує один бюлетень, але має при цьому два голоси: перший він віддає за конкретного кандидата в одномандатному окрузі, другий - за партії. Загалом у країні 299 округів. Який кандидат здобув у окрузі найбільше голосів, той і проходить до парламенту.
Однак вирішальним є другий голос. Саме він визначає, скільки місць отримає кожна партія. Прохідний бар'єр, як і в Україні, становить п'ять відсотків. Партії, які його подолали, допускаються до розподілу місць - голоси переводяться в місця за спеціальною формулою.
Додаткові мандати
Базова кількість депутатів у Бундестазі - 598. Що ж стається, якщо якась партія набрала за мажоритарною системою більше мандатів, ніж за пропорційною? У такому разі вона отримує додаткові місця у Бундестазі, так звані Überhangmandate. Через це раніше великі партії іноді мали бонус більшої кількості парламентарів. Тому починаючи від 2013 року, для збереження пропорції, отриманої за другими голосами, іншим партіям дають мандати, які це компенсують, так звані Ausgleichsmandate. Як підсумок, у нинішньому скликанні Бундестагу засідають 630, а не 598 депутатів.
Така система може видаватися складною, але вона виконує дві важливі функції. Пропорційний елемент забезпечує представництво менших партій. Адже серед 298 мажоритарників у нинішньому скликанні (одне місце є зараз незаповненим) 235 представляють Християнсько-демократичний союз/Християнсько-соціальний союз, 58 - соціал-демократів, 4 - Ліву партію та лише одна особа - Зелених. Водночас мажоритарна складова дозволяє не лише партіям визначати, хто проходить до парламенту. Адже хоча партійні списки є закритими, перший голос дає змогу німецьким виборцям впливати, хто саме представлятиме їх у Бундестазі.
Земельні списки
Федеративний устрій у Німеччині має вплив і на вибори до Бундестагу. Зокрема, партійні списки не є загальними для всієї країни. У кожній землі партія висуває окремий список. Політсили, представлені п'ятьма депутатами в останньому скликанні федерального або земельного парламенту, автоматично допускаються до виборів. Інші ж партії мають зібрати підписи на підтримку своїх списків. Однак багато тут не вимагають: максимальна кількість необхідних підписів в одній землі обмежена двома тисячами.
Після встановлення результатів виборів, а саме, яку кількість місць кожна з партій виборола у землі, відбувається розподіл мандатів. Мажоритарники проходять одразу. Після чого решта місць, відведених партії, заповнюється кандидатами із земельного списку.
Так само, як і в Україні, у Німеччині дозволено балотуватися одночасно і в одномандатному окрузі, і за партійним списком. При цьому у ФРН не потрібно чекати 21 року, аби балотуватися до парламенту. Достатньо мати 18 років.