Доленосний вибір: кого французи оберуть президентом?

Після оголошення офіційних результатів першого туру президентських виборів у Франції, згідно з якими у другому турі змагатимуться незалежний центрист Еммануель Макрон та права популістка Марін Ле Пен, французи постали перед непростим вибором.

Лише декілька аналітиків пророкують перемогу Ле Пен, натомість політичний істеблішмент згуртувався довкола Макрона, який раніше заявляв про наміри зробити Францію більш дружньою для бізнесу. Фактично, після першого туру виборів його підтримали решта кандидатів у президенти, які зазнали поразки.

Про підтримку Макрона та його руху "Вперед!" так само заявили чимало виборців, симпатиків різних політичних сил. Усе задля того, аби уникнути виходу з Євросоюзу, який обіцяла у разі своєї перемоги Ле Пен, або ж не допустити, аби президенткою країни стала представниця партії, яка, на думку багатьох, сіє ксенофобські настрої.

"Звісно, люди мають іти на певні компроміси і голосувати за те, що краще для Франції та її майбутнього, - каже Стефані Потьє, продавчиня з Парижа, коментуючи результати першого туру виборів. - В економічному та культурному сенсі найкращим кандидатом, очевидно, є Макрон".

Жодних гарантій для Макрона

Попри те, що прибічники ультралівого Жана-Люка Маланшона або соціаліста Бенуа Амона скептично налаштовані стосовно минулого Макрона як інвестиційного банкіра та його обіцянок провести трудову реформу, більшість таки голосуватиме за нього, вважає Томас Гюноль, політичний аналітик паризького Інституту політичних досліджень.

"Не думаю, що Макрон зможе переконати французів у тому, що глобалізація - це добре, тому що переважна більшість вважає, що це погано, - каже він. - Утім, імовірно, за нього проголосують через огиду багатьох французів до Ле Пен та ультраправих. Вони віддадуть перевагу кандидату фінансів, а не кандидатці расизму. Особливо терпіти не можуть расизм прибічники Meланшона".

Питання, над яким нині розмірковують багато виборців, як зазначають аналітики, полягає у тому, чи зможе молода партія Макрона дати можливість робочій парламентській більшості одразу ж керувати країною.

"Його політичний рух створено лише торік, і ми не знаємо, наскільки багато голосів він отримає під час червневих парламентських виборів, але, напевно, він не матиме більшості", - вважає Томас Вітієлло, політичний аналітик французького Центру політичних досліджень. "Є чимало непередбачуваних обставин, але поки цього достатньо, аби заспокоїти фінансові ринки. Щоби відновити довіру на ринках та серед виборців, Макрону слід буде показати, що він проводитиме структурні економічні реформи задля того, аби Франція та Німеччина стали рівноправними партнерами в Європі".

Що означає бути французом?

Протистояння між Макроном та Ле Пен піднімає екзистенційні питання не лише щодо місця Франції в Європі, але і щодо того, що означає бути  французом. У той час як Макрон є прибічником імміграції та вважає глобалізацію і мультикультуралізм позитивними явищами, протекціоністська риторика Ле Пен у стилі "Франція - перша" націлена на іноземців та мусульманське населення країни. У разі обрання права популістка обіцяла заборонити публічні прояви віри, такі як хустки та ярмулки, а також збиралася призупинити легальну імміграцію.

Сарра Абдельрахман, яка нещодавно повернулася до Парижа з Марокко, каже, що побоюється президентства Ле Пен. "Як людина, яка може так вдягатися, я, звичайно, боюся за себе і свою родину, - зізнається вона. - Але я так само не знаю, що це означало б для Франції. Невже закритість від решти світу може піти на користь французькій економіці або культурі?"

Невдоволені кандидатами

Соціологи не прогнозують перемоги "Національному фронту", однак Томас Гюноль застерігає, що Maкрону не слід бути надто впевненим у собі: "Замість того, аби триматися серйозно під час своєї промови, він вирішив святкувати, оголосивши про свою перемогу у Франції так, наче він вже переміг. Це величезна помилка і прояв браку пристойності. Це поведінка не державного діяча, а дитини-короля".

Частина виборців вважає, що жоден із кандидатів не є достатньо кваліфікованим, аби очолити країну. "Maкрон - такий молодий, він ніколи не балотувався на цю посаду раніше, ми майже нічого не знаємо про нього", - зауважує Лоре Данчін, яка підтримувала Меланшона. Француженка збирається кинути в урну чистий бюлетень, щоби продемонструвати своє невдоволення обома кандидатами, які перемогли у першому турі. "Він буде таким же, як і ті, кого ми вже бачили. Можливо, навіть гіршим - через його фінансове лобі. Я просто не можу за нього проголосувати".