Донецьк: доба нового перемир'я
16 вересня 2016 р.
Мешканці Донецька знову пильно слідкують за новинами. З огляду на візит міністрів закордонних справ Німеччини та Франції в Україну та заяв про нове перемир'я на Донбасі, багатьом у регіоні здається, що увага чи не всього світу, як і в 2014 році, прикута до їхніх проблем.
"Принаймні сьогодні ми можемо спати спокійно - Штайнмаєр обіцяв тиждень миру", - спілкуються пенсіонери біля домівок у Донецьку, обговорючи останні події. Не всі можуть з легкістю вимовити прізвище німецького міністра, утім, саме воно лунає часто, і не тільки в стрічках новин.
На територіях самопроголошених республік відсутнє українське телебачення. Тому значна частина мешканців чує інформацію в трактуванні Кремля. Але при цьому функціонує інтернет, і люди можуть з перших вуст дізнаватися, що кажуть і українські урядовці, і європейські дипломати про необхідність припинення вогню. Хтось сприймає їхні заяви - з новими надіями. А хтось - з повним зневір'ям. Адже напередодні оголошеного перемир'я 15 вересня Донецьк знову декілька ночей здригався від таких потужних вибухів, яких давно вже в місті не було чути.
Масований обстріл - віщун перемир'я
Три ночі поспіль знову дрижали всі будинки навіть в центрі міста, люди на околицях ховалися у підвалах, а зранку розбирали завали від нових руйнувань. "Ми всю ніч просиділи в підвалі, а вже наступного дня побачили, що частина будинку зруйнована. Ми спокою не відчуваємо - що із заявами про перемир'я, що без них. Навпаки, таке відчуття, що знову повертається жах 2014 року", - каже виснажена війною мешканка прифронтової околиці Донецька.
В районі не залишилось жодного вцілілого будинку. "От і наш постраждав. А хтось так на цій війні заробить, що незабаром новий палац в Криму придбає. А ми про це лише згодом дізнаємось", - каже її чоловік, розглядаючи руїни. - У деяких стінах - свіжі дірки від куль. Поруч - величезна яма від снаряда. Так під вибухи і прийшло чергове перемир'я".
Втрата ілюзій
Ці люди вже десятки разів прокидалися вранці з надією на мир. І так само десятки разів його втрачали. "Наче якесь дежавю, все розгортається за однаковим сценарієм", - розповідає одна з мешканок Донецька. У ніч на 15 вересня, коли мало початися оголошене з боку самопроголошених "ДНР" та ЛНР" "безумовне перемир'я", місто до півночі здригалося від вибухів, а потім в одну мить настала тиша. Один в один усе відбувалось і в ніч на 15 лютого 2015 року. "Я ту ніч запам'ятала на все життя. Зранку я прокинулась з надією, що настав справжній мир", - каже жінка.
Дійсно, відтоді - з 15 лютого 2015 року, коли вступив в силу Мінськ-2, - масовані обстріли з важкої артилерії припинились. Тільки справжній мир так і не настав. Замість нього - постійні прогнози з обох боків про можливий повномасштабний наступ противника. А в реальності - то млява, то інтенсивна перестрілка уздовж лінії фронту, відразу за якою розташовані житлові квартали, де до цих пір живуть люди. І ці квартали піддаютсья обстрілам до цього часу: від перемир'я до перемир'я, які оголошують під якусь подію чи дату, і які зазвичай тривають не більше двох-трьох днів.
"Чому можна про режим тиші домовитися на 1 вересня, а на друге чи на третє вже не можна? Чи не варто? Чому можна до візиту європейських дипломатів заявити про тиждень перемир'я? А потім що - знову можна вбивати один одного? Що це за "договорняки" такі?" - люди не припиняють ставити запитання.
Зневір'я панує, надії приховані
Заяви про перемир'я до якоїсь умовної дати стають політичним трендом. Утім, суттєвих результатів поки не приносять. Кількість руйнувань та жертв зростає по обидві боки лінії фронту. 16 вересня, через добу після останнього оголошеного перемир'я, обидві сторони знову симетрично звинувачують одна одну в провокаціях.
"Зрозумійте, ми мирні мешканці. Коли ми ховаємось по підвалах, ми не знаємо, з якої сторони і звідки прилетить снаряд", - каже одна з жінок, яка мешкає на неконтрольованій українським урядом території, поблизу лінії розмежування. "Ми не можемо знати усіх тонкощів політичних ігор та внутрішніх домовленостей. Ми живемо під перехресним вогнем вже третій рік і лише благаємо тих, хто воює з різних боків - люди, помиріться!"