Доповідачі Ради Європи критикують ксенофобію в Україні

Війна на Донбасі та анексія Криму  Росією призвели  до різкого зростання ненависті у суспільстві та загалом справили "негативний ефект на вразливі групи населення". Такий висновок зробила Європейська комісія проти расизму та нетерпимості (ЄКРН) при Раді Європи (РЄ) у своєму звіті, який було оприлюднено сьогодні, 19 вересня, у Страсбурзі.

Міжнародні експерти, зокрема, стверджують, що у 2014 та 2015 роках  в Україні спостерігалося загострення насильства проти осіб із ЛГБТ-спільноти. В окремих випадках йшлося про атаки із застосуванням зброї та вибухових пристроїв. ЄКРН висловила свою стурбованість повідомленнями про інциденти, коли українські поліцейські демонстративно не  втручалися у напади та насильницькі атаки на представників ЛГБТ.

Якщо говорити про расову дискримінацію, то її мішенню в Україні, згідно зі звітом,  переважно стають роми.  Ромських дітей найчастіше виключають зі шкіл і їх найбільше цькують та залякують однокласники. Крім того, для багатьох ромів є великою проблемою отримати документи, які засвідчують особу. У Раді Європи звертають увагу, що українська стратегія захисту та інтеграції етнічної меншості ромів до 2020 року,  яка була ухвалена у 2013 році, досі не має бюджету, а більшість її положень не імплементовано.

До переселенців почали ставитися гірше

Автори звіту констатують, на тлі "антиросійської риторики", спричиненою  незаконною анексією Криму Росією та збройним конфліктом на Донбасі, посилилася "релігійна ворожнеча та напруження між різними церквами, в залежності від їх лояльності до Києва чи Москви".

Через війну на сході України до категорії вразливих до дискримінації груп населення додалися і внутрішньо переміщені особи (ВПО). "Попри те, що в українському суспільстві існує висока ступінь солідарності з ВПО, і більшість із них були прийняті з розумінням та підтримкою у 2014 році, схоже, що наразі рівень співчуття серед населення поступово зменшується", - йдеться у звіті. Переселенці починають зазнавати труднощів під час реєстрації, що значною мірою обмежує їх права, ускладнює доступ до отримання житла та роботи.

Українська влада, вважають представники Ради Європи, має ретельніше ставитися також  і до проблем шукачів політичного притулку. "Біженці в Україні стикаються зі значними викликами у повсякденному житті: вони не отримують соціальних виплат, не мають доступу до соціального житла та курсів української мови", - зауважується у звіті.

Недосконалі закони

Доповідачі Ради Європи критикують недосконалість українського законодавства щодо дискримінації. Зокрема, Кримінальний кодекс України не передбачає покарання за підбурювання до ненависті, мотивованої гомофобією, а в законі про засади запобігання та протидії дискримінації не згадується про те, що сексуальна орієнтація може бути підставою для дискримінації. Загалом в українському судочинстві рідко застосовуються положення про злочини на ґрунті расової ненависті, і як наслідок кількість вироків за цими статтями дуже низька, констатують експерти РЄ.

Щоб змінити ці негативні тенденції, ЄКРН радить українській владі "криміналізувати підбурювання до ненависті на ґрунті гомофобії" та звільнити від сплати судових витрат ромів, які хочуть підтвердити свою особу для того, щоб отримати ідентифікаційні документи.

А ще експерти у сфері боротьби з дискримінацією рекомендують Києву провести спеціальні тренінги для вчителів, після яких вони могли б навчити своїх учнів толерантному ставленню до представників ЛГБТ.

Звіт ЄКРН охоплює період  з 2011 року по березень 2017 року  та не враховує ситуацію в анексованому Росією Криму та на окупованих територіях Донецької та Луганської областей.