Чи справді Україна почала продавати більше

Попри те, що Росія як окрема країна залишається найбільшим торговельним партнером України, її товарообіг із країнами ЄС зростає. За даними прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана, які підтверджуються в новому експрес-випуску Держстату, частка ЄС в українському експорті складає вже 40,5 відсотка, або трохи понад 20 мільярдів доларів США. І це значно кращий результат у порівнянні з 2016 роком, коли загальний експорт України до Європейського Союзу складав 15,8 мільярда доларів.

Експорт України до ЄС за рік, таким чином, збільшився на 21 відсоток, а загальний - на 16, сягнувши 52,3 мільярда доларів. Утім, суттєво збільшився і український імпорт як з країн ЄС, так і загалом. Тож торговельне сальдо України з ЄС залишилося негативним, хоч трохи й збільшилося, піднявшись із -3,7 до -3,2 мільярда доларів.

Без реальних змін

На думку економіста та викладача Единбурзької бізнес-школи в Києві Івана Компана, це не свідчить про якісь істотні успіхи України у торгівлі з західними партнерами та покращення економіки країни загалом. За словами експерта, український бізнес не почав виготовляти щось унікальне, у чому би була гостра необхідність в ЄС. Як і раніше, основними категоріями експорту є сільгосппродукція та різного роду сировина. На них зростають ціни - зростає і обсяг експорту. В українській економіці все ситуативно, тому вона вже багато років росте та падає разом з ринками сировини, каже експерт.

Приміром, експорт товарів найбільше зріс до таких країн ЄС: Бельгія (81,4 відсотка), Нідерланди (68,5 відсотка) та Латвія (54,7 відсотка). За словами Компана, в Нідерландах зареєстровано багато торгових компаній, тому подібне зростання може бути продиктовано саме цим. В структурі українського експорту до цієї країни - переважно сільгосппродукція, руди та метали. У Німеччину, експорт до якої зріс майже на чверть, добре продаються кольорові метали та кабелі.

Конкурентоздатність на нулі

"Не думаю, що ми досягли якогось прогресу з точки зору реструктуризації та оживлення економіки. У четвертому кварталі зростання знову знизилося з прогнозованих 2,1 відсотка до 1,8 відсотка за перші дев'ять місяців, що для України катастрофічно мало. Українська економіка в цілому не особливо конкурентоздатна. А це наслідок корупції, відсутності іноземних інвестицій та відтоку робочої сили", - зазначає Іван Компан.

Схожу оцінку ситуації висловлює і економіст, проектний менеджер офісу реформ уряду України Михайло Оболонський. Утім, експерт також зазначив, що важливо звернути увагу на збільшення обсягу експортованих Україною послуг та те, що почало продаватися більше продуктів харчування.

Бюрократичні бар'єри

Згідно з даними Держстату, 287 українських компаній мають ліцензію на експорт до країн Європейського Союзу.  Приблизно третина з них - це експортери саме харчових продуктів. В основному, за словами експерта, обсяг експорту залежить від загальної ситуації у економіці країни. Тому задля реального збільшення торгівлі з західними партнерами потрібно спрощувати процедури ліцензування та поступово знищувати бар'єри між українським бізнесом та кінцевим покупцем у ЄС. При міністерстві економічного розвитку та торгівлі є офіс просування експорту, який займається комунікацією та семінарами для бізнесу, який хоче продавати вироблене за межі країни. Важливі для збільшення конкурентнозданості і реформи у Державній фіскальній службі, і на митниці, з якою зараз більше проблем, ніж успіхів - каже Михайло Оболонський.

Верховна Рада - перепона

Утім, економіст головною проблемою називає те, що у Верховній Раді застрягло багато законів, які повинні були б сприяти реальному зростанню обсягу експорту. Серед них і законопроект, що об'єднує контролюючи функції митниці в одну, і про створення служби фінансових розслідувань, який відклали через суперечку між профільним комітетом Ради та Міністерством фінансів.

Якщо всі необхідні реформи буде прийнято, компанії, що працюють в виключно правовому полі та сплачують податки, зможуть легше проходити митницю і не боятися обшуків СБУ. А значить - у них буде більше ресурсів для розвитку та збільшення конкурентноздатності своїх товарів. Саме це, на думку Оболонського, призведе до справжнього зростання рівня експорту.