Електромобільна мета
27 травня 2013 р.
З майже 43 мільйонів легкових машин, що їздять нині німецькими вулицями, лише сім тисяч електроавтомобілів. Німецького міністра з питань охорони довкілля Петера Альтмаєра ця статистика не спантеличує на шляху до амбітної мети - мільйона електромобілів на німецьких автошляхах у 2020 році. "Ми повинні взяти у фокус автопарки підприємств", - сказав він цього тижня під час презентації проекту Deutsche Post, що планує до кінця року задіяти 79 машин з електродвигуном для перевезення пошти.
"Електроавтомобілі у Німеччині переважно перебувають в автопарках підприємств чи проектів з прокату автомобілів", - каже Штефан Братцель, директор дослідницького закладу Center for Automotive Management у Бергіш-Ґладбаху. "Лише невеличка частка їх досі потрапляла до рук приватних клієнтів", - зазначає він.
Дорого та незручно
Для нормальних покупців електромобілі досі пов'язані з багатьма недоліками. Вони не можуть довго їхати без підзарядки, а в Німеччині є тільки близько двох тисяч загальнодоступних станцій, де можна зарядити електроавто. Не кожен може зробити це у власному гаражі. Крім того, електроавто коштує майже на 50 відсотків більше, ніж подібна машина з двигуном внутрішнього згоряння, зауважив Братцель в інтерв'ю DW.
Немає також широкої та переконливої пропозиції, каже Ульріх Айхгорн з об'єднання автомобільної індустрії. "Утім, упродовж наступних років це разюче зміниться", - прогнозує він. До кінця 2014 року буде пропозиція з 16 машин німецьких виробників, а також низки електромобілів іноземного виробництва".
Лідерами залишаються японці
З точки зору технологій, лідерами досі залишаються японські виробники, за ними йде Південна Корея, як засвідчили результати дослідження консалтингової компанії Roland Berger і дослідницького товариства Kraftfahrwesen. Подальший розвиток акумуляторних батарей відбуватиметься майже виключно в цих країнах, Німеччина відіграватиме у цьому процесі незначну роль, каже Штефан Братцель. "Японія та Корея мають перевагу в роки, коли йдеться про батареї, зокрема, і завдяки тамтешній електроіндустрії", - відзначає він.
До того часу, як акумуляторні батареї не стануть потужнішими та ефективнішими, електромобілі будуть цікавими для приватних клієнтів лише як друга машина, переконаний Братцель. Автомобільне об'єднання VDA хоче за допомогою нового дослідження довести, що електроавтомобілі економічно вигідні не лише для перевезення пошти чи у фірмових автопарках, а й для пересічних автомобілістів.
Досі незначне поширення електромобілів ще не означає, що в цієї технології немає майбутнього, вважає представник промисловості Айхгорн. "Коли хтось поглянув би на початку 1980 років на те, скільки було мобільних телефонів, той би теж не повірив, що сьогодні мобілка є в кожного", - каже він.
Недосяжна мета
У Німеччині до 2015 року на підтримку електроавтомобілів планується виділити близько 700 мільйонів євро з податкових надходжень. Гроші спрямовуватимуть переважно в дослідження та в регіональні модельні проекти. Крім того, є податкові пільги на електроавтомобілі. Деякі країни, серед яких Франція та скандинавські країни, намагаються пожвавити продаж електромобілів за допомогою премій за купівлю. З огляду на переобтяжені боргами державні бюджети, це сумнівна концепція, вважає Братцель. "Крім того, ці методи у більшості країн не призвели до того, що електромобілі стали більш поширеними".
Німецька автомобільна промисловість не вірить у купівельні премії, можливо, ще й тому, що німецькі виробники досі пропонують менше моделей, ніж закордонні. "Потрібно дбати про те, щоб продукт був переконливим, тоді він продаватиметься і без премії", - каже Айхгорн з автомобільного галузевого об'єднання. На вулицях Японії минулого року їздило близько 24 тисяч електромобілів. Для порівняння: у Німеччині цей показник становить тільки сім тисяч машин.
Імовірно, задекларована мета - мільйон електроавто на німецьких вулицях до 2020 року, так і не буде досягнута. Навіть автомобільне об'єднання VDA розраховує, що на той час їх буде тільки 600 тисяч, якщо рамкові умови залишатимуться незмінними.
Коли саме вдасться досягнути показника в мільйон машин - не так важливо, вважає Штефан Братцель. Зрештою, національні цілі для виробників, що працюють на міжнародному ринку, мають лише обмежене значення.