Закон про вищу освіту: компроміс близький?

До нового навчального року в Україні має з’явитися новий закон про вищу освіту. Втім, який документ стане законом не відомо. Нині є вже чотири законопроекти різних авторів. Останній - за авторства групи освітян, яку очолив в.о. ректора Національного технічного університету КПІ Михайло Згуровський. Він розроблений після численних протестів студентів та критики академічного співтовариства законодавчих ініціатив міністерства освіти, яке очолює Дмитро Табачник. Міністерський законопроект прем’єр-міністр Микола Азаров доручив відкликати з Верховної Ради, а громадський доопрацювати за два тижні і подати до парламенту після юридичної оцінки того ж таки міністерства освіти.

Нищівна експертиза

Нині над документом працюють урядові юристи і експерти побоюються, що після цього альтернативний документ про функціонування вищої освіти в Україні стане «стерильним» і всі напрацювання освітян та студентів зникнуть з тексту законопроекту. «Чиновники і юристи вихолостять його і повикидають все, що можна повикидати. Я впевнений, що мінфін не пропустить цей законопроект, адже він вимагає збільшення видатків на освіту», - прокоментував Deutsche Welle директор освітньої програми міжнародного фонду «Відродження» Георгій Касьянов. На його думку, не буде підтримана держструктурами і норма запропонована в громадському законопроекті про встановлення розміру мінімальної стипендії на рівні прожиткового мінімуму.

Як відомо, нині мінімальна стипендія в Україні складає 787 гривень, а прожитковий мінімум 1073 гривні. «Це законопроект з добрими намірами, але в українських реаліях він не пройде», - зазначив Касьянов. При цьому він зауважив, що проект за ініціативи групи Згуровського має деякі «перегиби» і його необхідно доопрацювати. Зокрема норму про те, що викладач вищої школи має навчати не більше десяти студентів експерт вважає надто «ідеалістичною». Касьянов також переконаний, що не всі вимоги громадських організацій були враховані в альтернативному законопроекті про вищу освіту. «Там дійсно багато сказано про права університетів, але жодного слова про те, що університети мають звітувати перед громадськістю», - наголошує Георгій Касьянов. Водночас, на його переконання, цей законопроект має найбільше шансів на схвалення депутатами, тож його потрібно якомога швидше проголосувати у першому читанні, а вже потім доопрацьовувати.

Варто поспішати?

Експерти побоюються, що затягування з ухваленням законопроекту групи Згуровського зведе нанівець всі їхні напрацювання. Хоча міністерству освіти заборонено «змінювати ідеологію і концепцію» альтернативного документу, але Табачник всіма способами намагатиметься завадити, аби саме цей варіант, а не їхній проголосували парламентарії, вважають фахівці. «Цей документ зменшує жорстку централізацію влади, яку зараз має міністерство освіти. Зменшується вплив міністерства на ліцензування, акредитацію вузів, присвоєння наукових ступенів. Тож міністерство намагатиметься відстояти все це», - сказав в інтерв’ю Deutsche Welle директор «Центру тестових технологій та моніторингу якості освіти» Ігор Лікарчук. Він наголошує, що альтернативний міністерському законопроект про вищу освіту з’явився завдяки протестам студентських організацій, однак міністерство «в тиху» може переробити його на свою користь.

Водночас Лікарчук впевнений, що і останній законопроект не вирішує всіх проблем у галузі вищої освіти. За його словами, є претензії до того, як у документі виписані механізми формування держзамовлення та рівного доступу до вищої освіти. «Запропонований групою Згуровського законопроект не вирішує дилему вступу до вузу, бо зберігається бюрократично - арифметичний показник вступного балу, що відображає не рівень знань учнів, а рівень корупції у вищій освіті», - зазначив Ігор Лікарчук пояснивши, що так і не відмінена норма про нарахування абітурієнтам, які відвідували платні підготовчі університетські курси, додаткових балів при вступі до вузу. Лікарчук переконаний, що найоптимальнішим і «проєвропейським» є законопроект за авторства опозиціонерів Арсенія Яценюка і Лесі Оробець. Втім, експерти наголошують, що цей документ взагалі має примарні шанси на ухвалення за нинішніх обставин.

Автор: Лілія Гришко
Редактор: Євген Тейзе