З українських селян хочуть стягнути 12 мільярдів гривень

Юрій Макарський живе з землі. На площах у близько 30 гектарів 44-річний селянин з Миколаївщини вирощує з дружиною ячмінь і насіння соняшника. "На свою техніку грошей нема, домовляюся з людьми - збирають врожай за гроші їхньою технікою", - розповідає селянин. Просторі угіддя у подружжя з'явилися після розпаювання землі колишнього колгоспу і приватизації вільних земель громади, частину отримали у спадок від батьків. Продають вирощене перекупникам. "Прогодувати сім'ю вистачає. Але запасів жодних нема. Якщо неврожай, то непереливки нам", - каже Юрій у розмові з DW.

Власна земля - єдиний шанс селянина заробити на прожиття. За освітою він зоотехнік, але після закриття колгоспу роботи за фахом в районі немає. Юрій боїться, що невдовзі і йому доведеться продати землю або здати в оренду великим виробникам, як це робить більшість власників паїв, які не наважуються обробляти їх самі. Причина - плани депутатів Верховної Ради від правлячої "Слуги народу" запровадити поставлене податкове зобов'язання.

1220 гривень з гектара

Внесеним на порядок денний Верховної Ради на січень законопроєктом номер 3131-д передбачено, що для селян-одноосібників, таких як Макарський, встановлять мінімальне податкове зобов'язання, яке вираховується на підставі нормативної грошової оцінки землі за спеціально вигаданою законодавцями формулою. У середньому, за розрахунками депутатів, за гектар землі селяни платитимуть 1220 гривень. Ті з них, хто зареєструється фізичними особами-підприємцями - 540 гривень. Ці зобов'язання у повному обсязі стягуватимуть з 2024 року, доти вони зростатимуть поступово.

Читайте також: Сільське господарство: як перетворити убивцю клімату на його захисника?

3131-д - це пом'якшений варіант законопроєкту 3131, який передбачає стягнення по 1400-1500 гривень з гектара для всіх без винятку категорій аграріїв - без перехідного періоду. Улітку 2020 року навколо законопроєкту 3131 точилися палкі дискусії, прем'єр Денис Шмигаль заявив, що з огляду на пандемію і кризу законопроєкт є "передчасним". Після критики у ЗМІ і заяви голови уряду комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики провів позачергове засідання, на якому змінив своє попереднє рішення і замість 3131 підтримав альтернативний проєкт 3131-д.

Депутати розраховують, як зазначено у пояснювальній записці до законопроєкту 3131-д, що місцеві бюджети по всій країні завдяки їхній новації наповнюватимуться щороку 12 мільярдами гривень. Ці гроші стягуватимуться з двох мільйонів власників землі, які сьогодні самостійно обробляють 8,4 мільйона гектарів землі.

Поставлене зобов'язання порівнюватимуть з вже сплаченими податками. Якщо податків сплачено менше - треба буде доплачувати різницю. Фактично законопроєкт націлений на селян-одноосібників, адже агрофірми вже платять зазвичай більше за новий мінімальний поріг, враховуючи соціальні внески за найманих робітників і податки за орендовану землю.

Рівні можливості для селян і холдингів?

Народні обранці наголошують, що значні площі українських земель обробляються або здаються в оренду без сплати податків і хочуть із цим покінчити. Депутати вважають, що новий закон встановить рівні умови для маленьких і великих сільськогосподарських виробників і дозволить боротися з "тіньовою" обробкою землі.

Водночас, експерти Головного науково-експертного управління Верховної Ради у своєму висновку щодо першого з групи законопроєктів про поставлене податкове зобов'язання - 3131 - застерігають, що про рівні умови говорити годі. Адже через такий закон в разі ухвалення зросте податкове навантаження саме на особисті селянські господарства.

Читайте також: М'ясо у Швейцарії: дорого - добре для тварин?

При цьому парламентські аналітики більшу проблему вбачають не у "тінізації" з боку дрібних господарств, а у зловживанні спрощеною системою оподаткування з боку великих виробників. Якщо не брати до уваги податкове навантаження на найману працю і на оренду землі - в чому в одноосібників немає потреби - агрохолдинги платять у рази менше податків, ніж депутати хочуть призначити самозайнятим землевласникам. Чимало великих підприємств, зазначають аналітики, замість земельного і подохідного податку сплачують єдиний податок четвертої групи, який становить у середньому лише 300 гривень на гектар.

Вдвічі більше податків

Для Юрія Макарського навіть компромісний законопроєкт в разі ухвалення означатиме вдвічі більше податкове навантаження, ніж дотепер. Досі податківці виставляли йому податкове зобов'язання, виходячи зі зробленої ними оцінки прибутковості його господарства. Адже у Макарського немає штатного бухгалтера, він продає зерно за готівку. Готівкові відносини сформувалися посередниками, яким це вигідно, а для дрібних виробників це зручно - не треба оформлювати податкові накладні на кожну операцію і готувати докладну податкову звітність, на що у селян немає ні часу, ні знань.

За минулий рік, розповідає Макарський, він заплатив з кожного гектару у перерахунку 611 гривень податків - податок на доходи фізичних осіб, земельний податок і воєнний збір. "В деякі роки з цими податками у мене залишається достатньо грошей, а в деякі ледь сходяться кінці з кінцями", - каже селянин.

Макарський вважає, що депутатське нововведення піде на користь агрохолдингам, які зацікавлені, щоб селяни здавали землю в оренду, а не обробляли самі. "Великі холдинги витісняють самостійних селян. Якщо так різко підвищать податки, я не бачу сенсу маленьким виробникам брати землю у самостійний обробіток", - зазначає Юрій Макарський. Він заперечує закиди, що одноосібники замало платять податків. Зрештою, каже селянин, на відміну від агрофірм він має у повному обсязі сплачувати податок на додану вартість на закуплене насіння і добрива, оскільки формально вважається кінцевим споживачем цієї продукції. 

"Презумпція винуватості"

У пояснювальній записці до законопроєкту 3131-д його автори прирівнюють самостійну обробку землі без реєстрації підприємства до махінацій. "8,4 мільйона гектарів "обробляється самостійно", тобто використовуються у різних тіньових схемах", - зазначено у документі. Такий підхід обурює не лише селян, але і деяких експертів. "Таким чином запроваджують презумпцію винуватості", - розкритикував у розмові з DW Леонід Тулуш з Інституту аграрної економіки. Він нарікає, що нове податкове зобов'язання буде складно адмініструвати - і селянам, і податківцям.

На думку Тулуша, нововведення поставить "одноосібників" у гірше становище, ніж великі агрохолдинги. "Дохідність для "одноосібників" падає, селян таким чином змушують позбутися їхньої землі", - констатує Тулуш. Він переконаний, що впорядковувати законодавство у цій сфері треба комплексно, передбачивши і рівні податкові умови, і підтримку для самозайнятих аграріїв.

Читайте також: Квоти на імпорт добрив - фермери рятуватимуть хімічний бізнес олігархів?

Тим не менше, законопроєкт 3131-д здобув політичну підтримку на найвищому рівні, зокрема з боку президента. "Це один з тих законів, який виводить з тіні весь сектор фермерства. Всі мають бути білими, сірих і чорних не має бути. Саме про це закон", - сказав Володимир Зеленський у липні під час зустрічі з представниками бізнесу у Волинській області, слова якого навела у своєму повідомленні інформаційна агенція "Інтерфакс-Україна".

Ще одна ідея: підняти земельний податок

Аналітик Економічної експертної платформи Олег Гетьман вважає, що потреба запроваджувати мінімальне податкове зобов'язання вже давно назріла. "28-30 відсотків земель обробляються "в чорну". Це суттєві втрати для бюджету і викривлення конкуренції. Проблему треба вирішувати", - сказав експерт у розмові з DW.

Однак Гетьман вважає 3131 і 3131-д надто складним і обтяжливим для селян. Експерт підтримує законопроєкт 3131-1, яким замість складної формули розрахунку поставленого зобов'язання пропонується підвищити мінімальну ставку земельного податку приблизно з нинішніх ста гривень до тисячі гривень з гектару. Цю суму доведеться заплатити, якщо загальна сума сплачених податків становитиме менше тисячі гривень з гектара. 3131-1, який базується на розробках групи незалежних експертів, внесли депутати від "Слуги народу", які не підтримують 3131 і 3131-д.

Сімейне фермерське господарство як альтернатива?

Юрій Макарський з Миколаївщини з тривогою спостерігає за ініціативами депутатів. "Мені доведеться подумати, чи не зареєструвати сімейне фермерське господарство", - каже 44-річний селянин. Цей статус означає реєстрацію фізичною особою-підприємцем на єдиному податку. Законопроєктом 3131-д для ФОП передбачена знижена ставка поставленого зобов'язання, яка становитиме 540 гривень з гектара. Цей статус означатиме додаткову бюрократію - подання щоквартальної податкової звітності. Але найбільша проблема: Макарському доведеться продати третину своєї землі. Адже максимальна площа сімейних господарств - 20 гектарів.