Закрите голосування за статус Донбасу: так хто ж відповідатиме?

Низка українських депутатів не приховує свого обурення в зв'язку з ухваленими Верховною Радою законами стосовно тимчасового статусу окремих районів Донбасу та амністію для сепаратистів. Вони критикують не лише основні тези документів, але й сам процес голосування. Оскільки народні обранці за запропоновані президентські законопроекти голосували у форматі закритого засідання, тепер неможливо дізнатись, хто як проголосував.

"Обидва закони про легалізацію "ДНР" і "ЛНР" протягли з порушенням процедури. Таємне голосування було незаконним", - прокоментував депутат Андрій Шевченко у своєму мікроблозі в соціальній мережі Twitter. Про нелегітимність такого голосування говорять і деякі інші депутати, зокрема, від "Свободи" та ВО "Батьківщина".

Депутати говорять про порушення

Шестеро незгодних парламентарів навіть встигли зареєструвати проект постанови, аби скасувати ухвалення цих двох законопроектів. У пояснювальній записці депутати називають основні порушення, зафіксовані ними при голосуванні. Вони звертають увагу на те, що закон про регламент передбачає три види можливого голосування: за допомогою електронної системи, шляхом підняття рук та таємне волевиявлення за допомогою бюлетенів. Цього ж разу для таємного волевиявлення депутати скористались електронною системою.

"Є режим таємного голосування, але він проводиться бюлетенями. Так обирається голова Верховної Ради, або уповноважений по правах людини. По подібних речах режиму таємного голосування немає", - прокоментував депутат від ВО "Батьківщина" Юрій Одарченко процедуру голосування закону стосовно статусу окремих районів Донбасу та амністії для сепаратистів. Одарченко є одним з авторів законопроекту про скасування ухвалених законів.

Таке голосування нардеп назвав однією з найбільш ганебних подій, які він бачив за вісім років свого перебування в парламенті. Окрім того, депутати, які домагаються скасування ухвалених законів, стверджують, що помітили випадки неособистого голосування.

Систему "Рада" перевірить СБУ?

Зовсім іншої думки дотримується депутат Сергій Пашинський, який іде на наступні вибори за списком "Народного фронту" Арсенія Яценюка. За його словами, засідання парламенту, коли йшлося про закони щодо статусу окремих районів Донбасу, було далеко не першим, яке проводилось у закритому режимі. "За останні півроку це було вже п’яте закрите засідання Верховної Ради. Завжди, коли доповідають про ситуацію в зоні АТО, коли демонструються карти, цифри наших військовослужбовців і таке інше, ми проводимо закрите засідання", - зазначив Пашинський.

Депутатам, які хочуть скасувати таке рішення, Пашинський закидає передвиборний піар. Народний обранець додає, що голова Верховної Ради Олександр Турчинов уже звернувся до Служби безпеки України і Генеральної прокуратури, щоб СБУ перевірила, чи були порушення в роботі електронної системи для голосування "Рада".

Депутати мають нести відповідальність

Рішення зробити частину засідання закритим з одного боку є правильним, адже деякі питання могли становити державну таємницю, зазначив політолог Сергій Таран. Однак, підкреслив він, з огляду на величезний резонанс питання громадяни мали б знати, хто за що проголосував. "Мені видається, що для влади, якщо вона вже пішла на закритий режим голосування, було би дуже правильно зараз вийти і чітко пояснити, які конкретні позитивні наслідки має цей закон. Поки цього не зроблено, ми матимемо дуже багато спекуляцій на тему, чи було це зроблено легітимно і чи це не є здачею інтересів України на Донбасі", - підкреслює Таран.

У результаті таємного голосування в українців можуть виникати питання щодо відповідальності політиків за прийняте рішення. "Якщо ми не знаємо, хто голосував, то хто власне бере відповідальність за виконання цього закону? Я не думаю, що там були якісь фальсифікації. Але є сумніви стосовно того, що політики навчились відповідати за свої слова та дії", - переконаний політолог.

16 вересня Верховна Рада України в закритому режимі ухвалила закони щодо статусу окремих районів на Донбасі та амністію для сепаратистів. Згідно з президентським законопроектом про тимчасові особливі умови самоврядування на зайнятих територіях, в окремих районах Донецької та Луганської областей 7 грудня 2014 року мають відбутись дострокові місцеві вибори, запроваджується спеціальний порядок призначення суддів та прокурорів, має бути сформована народна міліція. Крім того, на території таких районів гарантується вільне використання російської мови. Такий особливий статус запроваджується на три роки, при цьому фінансування здійснюватиметься із державного бюджету України. За статус Донбасу проголосували 277 народних обранців, за амністію - 287 депутатів.