HRW закидає Києву дискримінацію пенсіонерів Донбасу

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch (HRW) представила у середу, 16 січня, свій щорічний звіт обсягом майже 400 сторінок, присвячений ситуації з правами людини в різних країнах світу. У розділі, присвяченому Україні, правозахисники нагадують про те, що в конфлікті між Києвом та проросійськими сепаратистами на Донбасі надалі гинуть люди, в тому числі й цивільні. Внаслідок обстрілів у 2018 році на Донбасі було поранено або вбито щонайменше 212 мирних жителів, цитує HRW у своєму звіті дані Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, оприлюднені ще в жовтні минулого року. Окрему увагу автори звіту звертають на руйнування освітніх закладів на Донбасі. Від початку конфлікту 2014 року й до жовтня 2018-го було пошкоджено 740 таких закладів, 16 з них - у 2018 році.

HRW закидає українській владі дискримінаційну політикиу щодо пенсіонерів з окупованих районів Донецької та Луганської областей. Вони вимушені реєструватися на підконтрольній Києву території і фізично, а не на папері там проживати, аби отримувати законні виплати від держави. При цьому правила забороняють їм перебувати на непідконтрольній владі території понад 60 днів поспіль. Суд уже визнавав державу винною в порушенні прав донбаських пенсіонерів у двох окремих провадженнях. Але рішення суду українською владою не виконуються, зазначає HRW.

Ситуація зі свободою слова погіршилась

Окрему увагу правозахисники звертають на відсутність прогресу у справах щодо подій в Одесі 2 травня 2014 року, а також на Майдані в Києві на початку того ж року. Занепокоєння у HRW викликають також дедалі більші обмеження державою свободи слова, яка прикривається потребою захиститися від російської агресії на Донбасі та антиукраїнської пропаганди. У цьому контексті згадують видворення і затримання російських журналістів, а також відсутність ефективних розслідувань випадків нападів на антикорупційних та інших громадянських активістів.

Не оминули правозахисники й теми злочинів на підґрунті ненависті, скоєних в Україні за останній рік. Тут згадується і напад праворадикалів на ромське поселення у Львові, що призвело до загибелі чоловіка, і напади на представників ЛГБТ-спільноти. В контексті останніх правозахисники звертають увагу на випадок у травні, коли ненависницькі групи зірвали захід міжнародної правозахисної організації Amnesty International, присвячений правам сексуальних меншин, а присутня на місці поліція не вживала жодних дій та робила гомофобні зауваження.

Присвятили в звіті HRW увагу і правам людини в окупованому Росією Криму, де утримуються під вартою кримськотатарські та проукраїнські активісти. Окремо автори звіту зазначають, що кількість школярів у Криму, які навчаються українською мовою, знизилася з 12,7 тисячі у 2014-му до 318 осіб у 2018 році.

Китай, Трамп та Саудівська Аравія

Головною ж темою цьогорічного звіту HRW була ситуація в Китаї. Директор організації Венцель Міхалскі (Wenzel Michalski) каже в розмові з DW, що про уряд у Пекіні немає "взагалі нічого позитивного", про що можна було б звітувати. "У країні відбувається повне винищення вільного висловлення думок та громадянського суспільства, яке й раніше вже існувало лише місцями. Існує система тотального стеження держави за людьми, що розпізнає обличчя. Президент Китаю Сі Цзіньпін стає дедалі більш схожим на диктатора", - каже Міхалскі.

Звіт HRW з'являється щороку починаючи з 1989 року. У центрі уваги завжди перебувають передусім авторитарні країни, в яких не дотримують прав дітей, жінок та чоловіків. Цього року, окрім держав загалом, автори звіту присвятили особливу увагу окремим особам, каже Міхалскі - "автократам чи популістам з авторитарними тенденціями", а також спротиву, який їм чиниться.

Окрім китайського уряду, в цьогорічному звіті згадуються вже старі обличчя, як-то президент США Дональд Трамп через його грубе поводження з біженцями з Латинської Америки. Саудівська Аравія згадується у звіті одразу двічі: через випадок вбитого журналіста Джамаля Хашоггі, а також через жахливу війну в сусідньому Ємені. Протистояння між підтримуваними саудівцями та іншими арабськими держави військами президента Абда Раббо Мансура Хаді й підтримуваними Іраном повстанцями-хуситами не вщухають у країні ще з 2014 року. Згідно з даними ООН, у конфлікті загинули вже понад 10 тисяч людей, серед яких тисячі цивільних. Ситуацію в країні ООН називає найгіршою гуманітарною кризою в світі.

Європейські популісти - також під прицілом

Правозахисники з HRW звертають увагу також і на порушення прав людини і громадянських прав у Європі. У травні цього року в Євросоюзі відбудуться вибори до Європарламенту. У всіх країнах існують партії, які відкидають ЄС у його нинішньому вигляді: окрім "Альтернативи для Німеччини" у ФРН, існує також італійська "Ліга", "Австрійська партія свободи", угорська "Фідес" чи "Національне зібрання" під приводом Марін Ле Пен у Франції. Усі вони намагаються дискредитувати ЄС за допомогою правопопулістських тез.

Тому не дивно, що Венцель Міхалскі говорить про деякі країни ЄС як про такі, що не справляють позитивного враження. Автори звіту звертають увагу передусім на поводження у країнах із так званою кризою біженців. "Передусім на країни із правопопулістськими урядами на кшталт Угорщини і Польщі, у дедалі більшій мірі також Італію, ми звертаємо все більшу увагу в цьому контексті", - каже директор HRW. Він вказує передусім на главу МВС Італії Маттео Сальвіні, який не забезпечує шукачам притулку права на повноцінну процедуру розгляду їхньої заяви. В Угорщині прем'єр Віктор Орбан намагається забезпечити собі підтримку виборців за допомогою образ на адресу меншин, а в Польщі, каже Міхалскі, влада намагається розхитати "незалежність судової влади".