"Зелена" енергетика по-китайськи: сонце, вітер і... "мирний" атом

Після тривалого часу разючого економічного зростання, нарощування темпів виробництва без турботи про наслідки для довкілля Китай стрімко розбудовує сектор відновлюваної енергетики.

«Китайська індустрія у галузі відновлюваної енергетики розвивається шаленими темпами, особливо це стосується вітроенергетики та сонячної енергетики. Нині потужності вітроенергетики у Китаї щороку подвоюються. Ніде в світі упродовж 2009 року не було встановлено більше вітряних електростанцій, ніж у Китаї», - розповідає Ма Ксюелу – директор Китайського товариства з відновлюваної енергетики.

35 мільярдів доларів на рік

Минулого року Пекін інвестував у розвиток відновлюваної енергетики 35 мільярдів доларів. Для порівняння: це майже вдвічі більше, ніж спрямували у цю галузь США. Причина такого ентузіазму проста: Китай прагне зменшити залежність від постачань іноземного газу та нафти. Крім того, Пекін бачить шанс захопити лідерські позиції у сфері технологій майбутнього. Водночас вже всім стало зрозуміло, що можливості вугільної енергетики є обмеженими. Хоча саме вона поки що складає левову частку енергоспоживання Китаю, пояснює Жень Фангнен з китайського міністерства технологій: «Вугілля – це найважливіше джерело енергії Китаю. Економічний розвиток країни базується на вугіллі. 2008 року вугілля покривало 69 відсотків від усього обсягу споживання енергії».

Амбітні плани

Такий підхід справив сильний руйнівний вплив на довкілля. Китай нині є світовим лідером за обсягом викидів СО2. З двадцяти міст у світі, де найбільш забруднене повітря, 16 знаходяться саме в Китаї. Потреба збереження довкілля вже усвідомлюється вищим керівництвом, котре тепер ставить перед собою дуже амбітну мету, каже Ма Ксюелу:

«Уряд планує, що 2020 року 15 відсотків від загального обсягу споживання енергії складатиме відновлювана енергетика, до якої Пекін зараховує енергію вітру, сонця, а також ядерну енергетику».

Так, Китай справді вважає ядерну енергетику відновлюваною енергетикою. Інвестиції у цю галузь течуть рікою. Нині будуються 12 реакторів, 11 вже працюють. Суспільної дискусії про безпеку ядерних технологій, зберігання та утилізацію відходів, на відміну від європейських країн, тут не чутно.

Автор: Маттас фон Хайн/Наталя Неділько

Редактор: Євген Тейзе