Злочини проти майданівців: замість покарання - підвищення

От уже рік минув відтоді, як в Україні почалися вбивства, жорстоке побиття, масові арешти, відкриття кримінальних справ та незаконні суди над тими, хто стояв на Майдані чи підтримував протестувальників. Режим Януковича вважав активістів протестів злочинцями, яким загрожувало до 15 років ув’язнення. Нині це потерпілі, які прагнуть, аби міліціонери, слідчі, прокурори й судді, які їх неправомірно затримували, били та засуджували, понесли покарання.

Однак поки що винних не покарано, а в деяких випадках вони навіть пішли вгору кар’єрними сходами, як у справі активіста Автомайдану Андрія Лисовенка. Фінансовий директор однієї з київських фірм, 43 річний Андрій Лисовенко, рік тому був жорстоко побитий тодішнім "Беркутом" у Кріпосному провулку Києва. Незважаючи на те, що в нього лікарі виявили травми хребта, перелом кисті правої руки, численні забої, суд обрав йому як міру запобіжного заходу утримання під вартою.

Вгору по кар'єрних сходах

Олена Чернова, тодішній адвокат Лисовенка, розкритикувала таке рішення суду. "Ухвала суду виносилася з порушенням. Там не було підстав обирати запобіжний захід утримання під вартою. Засідання відбувалось о третій годині ночі", - нагадала в розмові з DW Чернова. Однак, обурюється вона, ті, хто порушував закон не тільки не були покарані, а ще й пішли на підвищення. "Суддя з Оболонського суду міста Києва, який виносив ухвалу, зараз заступник голови суду", - розповіла Чернова.

Подібна ситуація спостерігається й у регіонах, які після масових протестів на Майдані теж були охоплені хвилею народного обурення. "Тоді ввечері я підвозив додому свого друга, - згадує підприємець з Черкас Віталій Шушар. - Він зайшов у під’їзд, я вже хотів їхати додому, але на мене напали "беркутівці", потовкли, відвезли в СІЗО, відвезли до райцентру й хотіли засудити". Підприємця намагались звинуватити в штурмі Черкаської облдержадміністрації. "На мої пояснення, що я не причетний до штурму ОДА , що підтверджують камери відеоспостереження у кафе, звідки я вертався, ніхто до уваги не брав", - згадує Шушар.

Годують лише обіцянками

Нині черкаський підприємець домагається, аби нарешті притягли до відповідальності тих, хто його та інших неправомірно затримував. "Якісь дії впродовж року з боку правоохоронців були. Мене навіть до СБУ викликали, аби я розказав, як усе було. Але до відповідальності так нікого і не притягнули. Я тепер написав заяву до Європейський суд з прав людини", - каже Шушар.

Громадська активістка Тетяна Ковальчук, яка торік працювала в Черкасах спостерігачем від групи громадського спостереження ОЗОН, зауважує, що нині громаду в обласному центрі годують лише обіцянками покарати всіх причетних до побиття й засудження людей. "Судді, які були причетні до цього зараз начебто проходять люстрацію, - каже дівчина. - Двом слідчим й одному прокурору тільки пред’явили підозру. А їх же, тих, хто затримував, давав згоду на затримання, набагато більше". Ковальчук звернула увагу на те, що обласного прокурора постійно змінюють, а кожен новий, за її словами, лише обіцяє займатися цими справами. "Але їм не до цього", - констатує Ковальчук.

Активісти: зібрано чимало фактів і даних

У зв'язку з повільним розслідуванням справ, пов'язаних із злочинами проти учасників Майдану, дедалі гучніше лунають вимоги звільнити нинішнього генерального прокурора України Віталія Ярему. За його відставку зараз збирають підписи депутати Верховної Ради. Яремі, який рік тому сам займався визволенням ув’язнених активістів та майданівців із СІЗО, шукав винних у вбивстві громадських активістів, закидають, що тепер, прийшовши до влади, він не поспішає розслідувати ці справи.

"Ми зібрали понад три тисячі анкет від людей, які постраждали за час Майдану. Справ, за якими веде розслідування генпрокуратура, набагато менше", - розповів DW голова Громадської Комісії з розслідування порушень прав людини в Україні, колишній суддя міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії Володимир Василенко. Він повідомив про готовність надати слідчим органам усі зібрані факти й дані. "Але до нас так ніхто й не звертався, хоча ми поінформували прокурорів, що у нас є матеріал, який може їх зацікавити", - каже Василенко. Громадську Комісію з розслідування порушень прав людини в Україні створили в Києві 27 січня минулого року, аби допомогти притягнути до відповідальності всіх винних, хто перевищував свої повноваження та порушував права людей на мирний протест.

Час грає не на користь потерпілих

На думку Василенка, головною помилкою було те, що нова влада відразу не створила єдину слідчо-оперативну групу, яка б займалася виключно справами "майданівців". Така група була створена лише наприкінці 2014 року, і зараз їй важко вести розслідування по всім справам одразу, адже зібрані докази розпорошені. "Ми просили створити таку єдину слідчо-оперативну групу ще в березні 2014-го. Тоді ж і Майдан ще був, і гільзи на місці злочинів були, і "беркутів ці" були, і люди постраждалі були. Цього зроблено тоді не було", - нарікає Василенко.

Водночас у Генпрокуратурі України заявили, що чотирьом командирам підрозділів "Беркут" повідомили про підозру за фактом силового розгону мітингу на Майдані Незалежності 30 листопада 2013-го року та побиття студентів. Печерський райсуд Києва обрав підозрюваним як запобіжний захід домашній арешт з обов'язком носити електронний браслет.

Крім того, перебувають під вартою двоє колишніх бійців колишнього спецпідрозділу "Беркут", яких звинувачують у вбивстві 39 активістів Майдану. Нещодавно Печерський суд Києва продовжив строк утримання під вартою підозрюваних до 23 березня. При цьому, як повідомляється, головний підозрюваний у цій справі - екс-командир роти "Беркут" Дмитро Садовник, якого підозрюють у розстрілілах на Майдані, втік з України та переховується у Російській Федерації.

Сподівання на міжнародні структури

Василенко переконаний, що на заваді розпочати повномасштабне розслідування справ вбивства, побиття й засудження активістів Майдану став передусім людський фактор, корпоративна солідарність слідчих, прокурорів та суддів, які були ставлениками та прихильниками Партії регіонів, брак досвіду таких масштабних розслідувань та те, що генпрокуратура вчасно не створила належних умов розслідування.

Зважаючи на це, за словами Василенка, Громадська Комісія з розслідування порушень прав людини в Україні передала частину зібраних документів і свідчень активістів Майдану до Міжнародного кримінального суду в Гаазі. "Їх зараз вивчає прокурор суду, аби дійти висновку, чи досить матеріалів і доказів для того, щоб Міжнародний кримінальний суд розпочав власне розслідування ", - каже Василенко. За його словами, відповідне рішення очікується в лютому.