Зменшення кількості депутатів Ради: економія чи популізм?

На сайті президента України петиція про зменшення кількості депутатів Верховної Ради до 100 осіб вже набрала більше 29 тисяч підписів громадян. "Задля економії коштів і зменшення тягаря для українців, якими є 450 депутатів, просимо здійснити зменшення чисельності найнятих менеджерів, народних депутатів - утриманців платників податків", - написав у своєму зверненні до президента автор петиції Тарас Челепіс. Відповіді на цю петицію від Петра Порошенка її ініціатор і підписанти поки не отримали. Нині вона - на розгляді президента.

Однак спікер Верховної Ради Володимир Гройсман вже підтримав пропозицію скорочення кількості депутатів парламенту і пообіцяв, що Конституційна комісія, яку він очолює, розгляне це питання. "З точки зору кількості депутатів, нам є над чим працювати. Я думаю, що скорочення кількості депутатів Верховної Ради - до речі, ми скоротили кількість депутатів місцевих рад - може позитивно вплинути на підвищення якості роботи українського парламенту", - цитує слова Гройсмана агентство "Інтерфакс-Україна".

"Менше демократії"

Утім, не всі члени Конституційної комісії готові взятись за розробку змін до Конституції щодо скорочення кількості депутатів. "Це ж популізм. Політики підіграють очікуванням суспільства. А суспільство не розуміє, що чим менше депутатів, тим менше демократії буде, оскільки зменшиться кількість представництва у парламенті", - сказав DW член Конституційної комісії, голова Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут. Він вказує на те, що зараз у виборчий округ, який представляє один депутат Верховної Ради, входять 180 тисяч виборців. Однак якщо кількість депутатів буде скорочено до 100 осіб, кожен із них представлятиме у парламенті інтереси вже більше 360 тисячі осіб.

Із цим погоджується і Віктор Таран, голова Центру політичних студій та аналітики, активіст руху "Чесно", який моніторить роботу народних обранців у Верховній Раді. Він пояснює: якщо в Україні буде сто депутатів, то за існуючою виборчою системою половина з них обиратиметься по списках, а половина - по мажоритарних округах. "Уявляєте, скільки треба ресурсів, аби провести агітацію у виборчому окрузі, який збільшиться! Тому стати депутатом зможуть тільки дуже багаті люди, аби прийти в Раду створювати корупційні схеми", - наголошує Таран.

Експерт не дивується, що ініціативу зі зменшення кількості депутатів активно підтримує влада. "Подібне ініціював ще Кучма. Бо коли у тебе півсотні депутатів, то з ними легше домовитися, поділитися корупційними потоками. Кожній авторитарній владі це вигідно", - вважає активіст руху "Чесно". При цьому він наголошує, що про якість українського парламенту владі варто дбати іншими методами, висуваючи кандидатами у депутати не бізнес-партнерів та друзів, а професійних юристів та експертів, які можуть писати якісні закони.

Економія не на тому

Економію на Верховні Раді слід починати не зі скорочення кількості депутатів, переконана виконавча директорка аналітичної платформи "21 листопада" Ярина Журба. Вона акцентує увагу на тому, що основна стаття витрат парламенту припадає не на виплату зарплатні депутатів, а на обслуговування апарату парламенту. "Верховній Раді належать 15 будівель, які потребують обслуговування, також купа власних санаторіїв. Це такі безглузді витрати. Саме з цього треба починати економити", - вказує Ярина Журба. Вона переконана, що зменшення кількості депутатів не означає автоматичного покращення їхньої роботи. "Зменшення сприятиме процвітанню політичної корупції, адже буде легше депутатів підкуповувати. Це деструктивна пропозиція", - вважає експертка.

Оглядачі вказують на те, що у більшості країн Європи кількість депутатів складає 500-700 осіб. Приміром, у Польщі з населенням у 38 мільйонів діє дві палати парламенту, у яких загалом засідають 560 депутатів. А в Німеччині з населенням 81 мільйон осіб працює двопалатний парламент із загальною кількістю 699 депутатів.