"Зміна епох" у Кишиневі

Вибори у Молдові відповідали багатьом, але не всім демократичним стандартам. Без проведення необхідних реформ цього недостатньо для відновлення довіри громадськості. Таким є висновок спостерігачів Організації з безпеки і співробітництва у Європі, які працювали під час виборів у Молдові. Загалом, за висновками експертів ОБСЄ, різним політичним силам була надана можливість вільної конкуренції та представлення своїх поглядів. Втім, передвиборча кампанія була затьмарена необ’єктивним висвітленням подій у засобах масової інформації. Так, ЗМІ загалом надавали інформацію про усі політичні сили, однак провідні телекомпанії не приховували своїх симпатій до правлячої Комуністичної партії.

Позитивним моментом, на думку спостерігачів, була висока явка виборців, що свідчить про їхнє усвідомлення важливості парламентських виборів для становлення демократії. За словами голови делегації ОБСЄ Мевлюта Кавусоглу (Mevlüt Cavusoglu), після того, як мешканці Молдови продемонстрували власний вибір, настав час молдавським політикам показати готовність до компромісу та плідної співпраці. Водночас голова делегації Європейського парламенту Маріан-Жан Марінеску вважає, що вибори у Молдові хоча і не відповідали усім міжнародним критеріям, у цілому були позитивним зрушенням. За його словами, Молдова тепер має рухатися у бік демократизації, а впоратися із усіма завданнями їй вдасться лише за умови втілення структурних демократичних реформ.

Ґрунд: вибір на користь Європи

Уповноважений німецького Бундестагу у справах Молдови Манфред Ґрунд (ХДС), який прибув до Молдови для спостереження за виборами, також назвав голосування демократичним. Водночас, він розкритикував широке використання адмінресурсу під час виборчої кампанії. Тим більш промовистими, на думку німецького депутата, є результати голосування.

«У мене таке відчуття, що ми стали свідками зміни епох у Молдові. Комуністи вже не можуть одноосібно визначати долю цією країни. Більше 50 відсотків виборців зробили вибір на користь демократичних опозиційних партій, які чітко висловилися за шлях до Європи», - наголосив Ґрунд. За його словами, Європейський союз після цих виборів має по-новому подивитися на перспективи євроінтеграції Молдови, а також розглянути можливість полегшення візового режиму.

Боротьба за владу ще попереду

Обидва політичні табори у Молдові, які під час безкомпромісної виборчої кампанії поляризували суспільство, тепер вимушені будуть домовлятися. Попри наявність більшості мандатів у майбутньому парламенті, демократичні партії не зможуть обрати президента без голосів комуністів. «Попереду важка боротьба за владу, яка може вилитися у тривалу взаємну блокаду», - зауважує політичний оглядач Владислав Кульмінський.

Ліберальні партії рішуче відкидають можливість співпраці з комуністами у майбутньому парламенті. Отже, ключова роль у пошуку компромісу випадає колишньому спікеру парламенту Маріану Лупу, який за кілька місяців до виборів залишив лави комуністів і очолив Демократичну партію. На відміну від лібералів, Лупу не виступає за приєднання Молдови до НАТО, яке підтримує лише чверть молдаван. Поміркованою називають оглядачі також його позицію щодо співпраці з Росією.

Проблема Придністров’я

Головною проблемою на шляху до Європейського союзу, куди прагнуть усі партії демократичного табору, поряд з корупцією, залишатиметься «заморожений конфлікт» у Придністров’ї. У нинішній виборчій кампанії придністровська проблема не відігравала вирішальної ролі. Опозиційні партії запевняють, що головне – підвищити рівень життя у Молдові. Тоді, придністровці, мовляв, самі захочуть назад. Але російськомовне населення Придністров’я, під впливом пропаганди місцевої адміністрації, продовжує боятися приєднання Молдови до Румунії. Утім, ліберали рішуче спростовують такі плани. «Ми залишимося самостійною і незалежною державою», - наголосив один з лідерів Ліберально-демократичної партії Іуріє Леанча.

тк/єт/dpa,afp

Редактор: Наталя Неділько