Зустріч лідерів СхП: Між вимогою України та пріоритетами ЄС

Глави держав і урядів 27 країн ЄС і шести східноєвропейських держав, включно з Україною, визначили пріоритети, за якими вони розвиватимуть "Східне партнерство" (СхП). Про це за підсумками їхньої відеоконференції у четвер, 18 червня, повідомили президент Європейської Ради Шарль Мішель та голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen).

"Лідери висловили політичну волю продовжити будувати спільний простір демократії, процвітання та стабільності, заснований на (повазі до. - Ред.) міжнародного права", - заявив Мішель. Він пообіцяв, що "Східне партнерство", яке об'єднує ЄС і Україну, Грузію, Молдову, Азербайджан, Білорусь та Вірменію, залишатиметься пріоритетом для Брюсселя.

Економіка, дигіталізація та верховенство права

У чому ж конкретно полягають ці пріоритети? За словами фон дер Ляєн, перший з них - економічна співпраця. Між 2016 та 2019 роком обсяги торгівлі між Євросоюзом та усіма шістьма партнерами суттєво зросли, зокрема, з Україною - на 50 відсотків, а з Азербайджаном - на 55 відсотків. Голова Єврокомісії додала, що зосередитися хочуть зокрема на створенні робочих місць, передусім для молоді в країнах СхП.

Інші пріоритети - це цифрова трансформація, інфраструктура та протистояння зміні клімату. За словам фон дер Ляєн, особливу увагу в рамках "Східного партнерства" приділятимуть дотриманню демократичних цінностей. "Хороше врядування, демократичні інституції, права людини, гендерна рівність, верховенство права - їх вимагають усі громадяни, і вони є важливими для ЄС цінностями", - наголосила вона.

Без перспективи членства у Євросоюзі

Під час конференції президент України Володимир Зеленський заявив, що "Східне партнерство" корисне для країни, лише якщо наближає її до членства у ЄС. "Східне партнерство" не має обмежувати амбіції партнерів. Комусь достатньо політичного діалогу, комусь - стратегічного партнерства з ЄС, хтось прагне інтеграції до спільного ринку на основі "чотирьох свобод", а хтось, як Україна, вимагає повноправного членства в ЄС", - цитує Зеленського його пресслужба.

Читайте також: "Східне партнерство": трамплін чи глухий кут на шляху України до членства в ЄС

Як відомо, програма "Східне партнерство" не передбачає перспективи членства для країн-учасниць, і ця тема є дуже дратівливою для деяких країн ЄС, наприклад Франції. Всередині ЄС точаться суперечки щодо того, чи згадувати "європейські прагнення" у документах, котрі стосуються СхП або ж однієї України. І їх не завжди вдається відстояти навіть попри того, що це формулювання і так закріплене в угоді про асоціацію.

Під час пресконференції ані Мішель, ані фон дер Ляєн не згадали не лише про членство, але також і про прагнення до нього. У відповідь на запитання кореспондента DW, яку ж довготривалу перспективу ЄС може надати трьом країнам з угодами про асоціацію - Україні, Грузії та Молдові - голова Єврокомісії зазначила, що є різні стадії наближення до ЄС. "Ми на тій стадії, де спершу важливо цілковито імплементувати наявні угоди", - зауважила вона. А Мішель додав, що після впровадження угоди про асоціацію в Україні діятимуть 70 відсотків права ЄС.

"Але сьогодні ми говорили про наступне десятиліття. Ми хочемо активізувати, посилити та покращити відносини (…) З часом ми хочемо посилити ступінь асоціації та близькості", - заявила фон дер Ляєн. Вона уточнила, що і на нинішньому етапі робота над погодженими цього дня пріоритетами зблизить країни СхП з ЄС.

Пандемія коронавірусу зірвала плани ЄС

Спершу на 18 червня планували повноцінний саміт "Східного партнерства". Остання така зустріч на найвищому рівні відбулася ще восени 2017 року. Наступного разу глави держав і урядів мали би зустрітися за два роки, у 2019-му, тим більше, що тоді святкували десяту річницю СхП. Утім, весь минулий рік Євросоюз був зайнятий виборами до Європарламенту та подальшим формуванням нової Єврокомісії.

Саміту "Східного партнерства" відводили велике практичне значення. Адже конкретні заходи та проєкти у СхП діють лише до кінця цього року - це так звані "20 завдань до 2020 року". І тому лідери 33 країн мали на своїй зустрічі погодити завдання на наступне десятиліття.

Цим планам зашкодила пандемія коронавірусної хвороби COVID-19. Всі засідання міністрів чи глав держав і урядів у ЄС досі проводять віртуально. За такої ситуації не могло бути і мови про збирання 33 великих делегацій у Брюсселі. Деякий час взагалі не було зрозуміло, чи відбудеться 18 червня хоч якась зустріч. І якщо так, то в якому форматі.

Символічне значення 

У підсумку 18 червня зберегли у політичному календарі. Зустріч провели, причому не у скороченому форматі, лише з керівниками інституцій ЄС, а за участі лідерів 33 країн. Від зустрічі не відмовилися цілковито, попри те, що формат відеоконференції не передбачав погодження спільної декларації, оскільки в Брюсселі самим фактом наради на найвищому рівні хотіли вказати на важливість "Східного партнерства". "Зустріч сама собою є меседжем", - наполягає один з високопосадових чиновників ЄС і додає, що для лідерів блоку дуже важливо підтримувати контакт з керівниками країн "Східного партнерства".

Не в останню чергу віртуальну зустріч хотіли провести і через пандемію, аби ще раз наголосити на тому, що ЄС не залишить своїх сусідів наодинці з кризою. У Єврокомісії нагадали, що Брюссель передбачив для шести країн СхП понад 2,4 мільярда євро на протидію наслідкам пандемії. З них 1,45 мільярда євро - це кредити у рамках макрофінансової допомоги.

Справжній саміт "Східного партнерства" проведуть у березні 2021 року, повідомив Мішель. На ньому і ЄС, і Україна налаштовані погодити комюніке з новими завданнями для СхП.

"Східне партнерство" без Лукашенка

У 2017 році від Білорусі на саміт СхП приїхав глава МЗС Володимир Макей. Цього разу президент країни Олександр Лукашенко знову тримав інтригу до останнього. Ще у середу в Брюсселі не знали, хто саме представлятиме Мінськ. Щоправда, обраний формат участь будь-якого міністра виключав, бо на "відеоконференції лідерів" за протоколом виступати можуть лише глави держав або урядів.

Сенсації так і не сталося. Лукашенко не долучився до розмови, попри потепління відносин між ЄС і Білоруссю . Але і залишатися осторонь Мінськ не захотів - у відеоконференції взяв участь прем'єр країни Роман Головченко.