Капіталізм і кризи: чи можемо ми щось змінити?

"Капіталізм - це набагато більше, ніж просто економічна система. Це соціальний порядок, який формував наші думки, почуття й життя протягом століть", - ідеться на сайті німецької Федеральної галереї образотворчих мистецтв (Bundeskunsthalle) у Бонні, де ще 13 березня мало відбутися відкриття виставки про історію капіталізму від самого його початку до наших днів.

Експозиція не встигла відкритися через стрімкий прогрес пандемії коронавірусу, що паралізувала все культурне життя Німеччини. Але з тієї ж самої причини виставка, водночас, набула злободенної актуальності.

"Це, звичайно, випадковий збіг, що коронавірусна криза вибухнула саме зараз, - каже куратор Вольфґер Штумпфе (Wolfger Stumpfe). Але саме глобалізація й міжнародний поділ праці, що були породжені капіталізмом, зіграли, на думку куратора виставки, роль каталізатора в нинішній кризі.

Виставка "Ми капіталісти" показує капіталізм із культурно-історичної точки зору як систему, що запрограмована на нестримну експансію й регулярні катаклізми. Капіталізм представлений на цій виставці як система, для якої характерні прагнення до "раціоналізації", "індивідуалізації" й "накопичення", а також ставка на "гроші та інвестиції". Визначивши через ці ключові слова свого роду "ДНК капіталізму", експозиція пропонує замислитися над тим, наскільки цей "генетичний матеріал" став складовою частиною ДНК звичайних людей - як капіталізм формує ідентичність окремої людини й історію загалом? І чи можемо ми щось змінити в нашій капіталістичній детермінованості?

Також випадково із часом запланованого відкриття виставки збіглася і публікація в Німеччині нової книжки Тома Пікетті, засновника Паризької школи економіки й автора бестселера "Капітал в XXI столітті", що був перекладений на 40 мов світу. Використовуючи оригінальний підхід до даних податкової статистики, французький економіст доводить, що капіталізм не здатний звільнити суспільство від класових обмежень і зробити його більш справедливим. У своїй новій книжці "Капітал і ідеології" Пікетті знову атакує капіталізм: "Капіталізм не є законом природи. Ринки, прибуток і капітал створюються людьми. Як вони працюють, залежить від наших рішень".

Капіталізм експлуатує природу

Без нашого капіталістичного втручання світ виглядав би інакше? "Капіталізм - це більше, ніж економічна система, - підкреслює куратор виставки в Бонні Штумпфе. - Це соціальний порядок, що виник у Західній Європі. Він формував наше життя, нашу культуру, наше мислення протягом століть". Ілюстрацією цієї тези служать виставкові зали з помаранчевими полицями, як на складі онлайн-магазину Amazon, засновник якого Джефф Безос вважається найбагатшою людиною в світі.

Орієнтовно 250 експонатів, серед яких твори мистецтва та архівні документи, а також предмети побуту, ілюструють багатовікову історію капіталізму як системи можливостей і ризиків, свобод і обмежень, грошей і довіри, приватної власності та економічного зростання.

Експлуатацію природи тематизує артефакт у вигляді гігантського примата, який лежить на підлозі музею подібно до Гуллівера, зв'язаного ліліпутами. Тільки уважно придивляючись, можна побачити, що тіло вкрите армією людиноподібних паразитів - вони качають його кров, стрижуть його шерсть, відкачують його сльози і зникають зі здобиччю через дірку в стіні.

Бухгалтерія Середньовіччя

Товста бухгалтерська книга із середньовічної Генуї лежить у вітрині. Книга містить бухгалтерію одного Венеціанського торговця, який за допомогою подвійного обліку систематизував фінансові транзакції. Ліворуч дебіт, праворуч кредит - ця система балансу діє й у наші часи. Поява подвійного запису в бухгалтерському обліку призвела до появи кредиторів, які були готові надавати позики на довгострокові проєкти. На виставці можна побачити й найдавніший із відомих німецький земельний кадастр 1140 року з Кельна. "У ньому були вперше вказані угоди з продажу нерухомості", - вказує Вольфґер Штумпфе.

Поява в побуті годинника також стала важливим нововведенням, що дало поштовх розумінню, що час - це гроші. Довгий час годинники були присутні тільки на церковних вежах, але вже в XVI столітті настільні годинники з'явилися на столах торгівців і підприємців. Спочатку стрілка була одна й показувала орієнтовний час. У XVII столітті на циферблаті з'явилася і хвилинна стрілка.

Капіталізм і кризи

Філігранна модель виробничих потужностей Голландської Ост-Індської компанії (VOC) з Рейксмюсеума в Амстердамі символізує інновації, рушійні сили капіталізму. Заснована в 1602 році, ця торгова компанія була першим у світі акціонерним товариством з обмеженою відповідальністю і, отже, могла накопичити набагато більший оборотний капітал, ніж конкуренти з Португалії та Англії. Нідерланди домінували в Південно-Східній Азії протягом майже 150 років, а дивіденди компанії сягали 60 відсотків щорічно. Досвід голландських підприємців незабаром засвоїв весь світ.

На виставці можна побачити і розважальні експонати. Так, відвідувачам запропонують потримати в руках справжній золотий злиток вагою 12,5 кілограма. На сьогодні його вартість становить 50 тисяч євро, але за прогресування коронавірусної пандемії і кризи на фондових біржах його вартість, ймовірно, буде зростати.

"Коли в 1857 році вибухнула перша серйозна криза капіталізму, то за одну ніч знецінилися векселі, збанкрутували банки, а солідні торговці не бачили іншого виходу, окрім як самогубство, - пише художник, фізик і доцент Тімо Даум (Timo Daum) в каталозі виставки. - Карл Маркс був переконаний, що юний капіталізм стане жертвою кризи". Але незабаром Маркс зрозумів, веде далі Даум: "Кризи настільки ж нормальні для капіталізму, як масло на бутерброді. Капіталізм від них не гине, а стає тільки сильнішим".

Через пандемію коронавірусу федеральний виставковий зал Bundeskunsthalle в Бонні зможе відкрити свої двері для відвідувачів не раніше 19 квітня 2020 року.