КМДА скасовує навчання у столичних школах через спеку і дим

У четвер, 3 вересня, вулиці Києва затягло димом, спричиненим переважно торф’яними пожежами в Київській області. Через це столична влада закликає скасувати навчальний процес у школах міста. Як зазначено в повідомленні прес-служби Київської міської державної адміністрації, таке рішення ухвалила комісія з питань техногенно-екологічної безпеки "у зв'язку з поширенням на території Києва продуктів горіння пожеж, що виникли в 30-кілометровій зоні в Київській області, а також через високу температуру повітря".

Як зазначається у повідомленні, школам рекомендується скасувати навчання 3 та 4 вересня. У КМДА наголосили, що "влада Києва вживає низку оперативних заходів, щоб знизити вміст шкідливих речовин у повітрі". Киянам рекомендують зачиняти вікна, провітрювати приміщення у вечірній і нічний час та обмежити прогулянки дітей містом. Крім того, власників легкових авто закликають поки не користуватися власним транспортом.

Як повідомлялося на сайті Санітарно-епідеміологічної станції Києва, станом на 8 годину ранку концентрація сірчистого ангідриду в різних районах столиці перевищувала норму в 5-8,4 рази. Однак станом на 13.10 дня, як зазначили в СЕС, лише в одній точці концентрація речовини перевищувала норму в 1,2 рази, а на решті території не відхилялася від норми.

"Дим над Києвом - метеорологічний серпанок"

Однак у Держслужбі з надзвичайних ситуацій (ДСНС) заявляють про відсутність небезпеки від диму. "Сьогодні вранці була проведена повітряна розвідка. Нових осередків виникнення пожеж, зокрема торф'яних, не виявлено. Значного задимлення навколо Києва не спостерігається", - наводить слова глави ДСНС Миколи Чечоткіна "Інтерфакс-Україна".

Він додав, що напередодні поблизу села зазим’я Київської області виникла лісова пожежа, яку того ж дня локалізували. "Що спричинило задимленість у Києві? Найімовірнішою причиною може бути те, що вночі сталося зниження температури повітря, підвищення вологості й упереміш із залишками продуктів горіння виникло таке природне явище, яке називається метеорологічний серпанок", - пояснив Чечоткін і зазначив, що нині цей серпанок поступово зникає.