Рік тому Європейський Союз перекрив так званий "балканський маршрут", яким біженці прямували до Європи. Після цього ЄС з Анкарою домовились, що нових нелегальних мігрантів та сирійських біженців, які опинились у Греції, відправлятимуть назад до Туреччини. Бажаний ефект не примусив чекати на себе довго: потік біженців помітно скоротився. Схеми перемитників людей вдалось зруйнувати. Отже, відлякування спрацювало.
Як можна прочитати в багатьох заявах державних та урядових лідерів країн ЄС, зовнішні кордони Євросоюзу знову "захищені", "нелегальній міграції" покладено край. На відрізку грецько-турецького кордону, котрий проходить суходолом, ще раніше спорудили паркан. Так само відгородилась і Угорщина від Сербії. План спрацював.
Ще відгородити Італію
"Фортеця Європа", однак, має ще одне слабке місце, а саме - узбережжя Італії. Торік до ЄС через Середземне море потрапила рекордна кількість мігрантів. Але і цей маршрут, який починається в Лівії, країни Євросоюзу хочуть перекрити - такий намір можна знайти в багатьох заявах за підсумками самітів ЄС. І тут так само Євросоюз робить ставку на відлякування.
Як правило, люди відправляються в ризиковану подорож на човнах контрабандистів, що перебувають у вкрай поганому стані. Порятунком мігрантів, які в морі зазнали катастрофи, займаються підрозділи військово-морських сил. Врятованих людей досі переправляли до Італії. В майбутньому їх планують відразу повертати до Північної Африки або ще краще втримати їх від того, аби відправлятись у таку подорож. Якщо це вдасться, тоді "фортеця Європа" стане непідступною. Адже тоді потенційні шукачі притулку практично втратять будь-яку можливість наземним чи морським шляхом досягти території ЄС.
Притулок перетворюється на фарс
Причина того, що спроби потрапити до ЄС визначаються як нелегальні, полягає в недосконалому законодавстві, яке регулює надання політичного притулку. Теоретично отримати політичний притулок в ЄС можливо. Але для цього мігранту спочатку справді треба опинитись на території Євросоюзу. Однак виходить, що внаслідок встановлення надійного, щільного зовнішнього кордону скористатись правом на притулок більше ніхто не зможе. Переслідувані та втікачі з регіонів, де точаться збройні конфлікти, мають лише вкрай обмежені виняткові можливості легально дістатися ЄС.
Такий радикальний розворот у політиці відносно біженців та в питанні надання політичного притулку ухвалено й оголошено з волі всіх 28 країн ЄС. Тому не слід дивуватись, що й Європейський суд ухвалює свої рішення у такому самому напрямку. Він підтримав національні посольства країн ЄС у їхніх діях, коли вони відмовляються надавати дозвіл на легальний перетин європейського кордону потенційним прохачам притулку. Гуманітарні візи з цією метою можуть, але не мусять видаватися. Кожна країна ЄС вирішує це питання для себе самостійно.
Тому нема й причин для того, аби демонструвати моральне обурення щодо дій Угорщини. З точки зору угорського прем'єр-міністра, він лише послідовно реалізує міграційну політику ЄС. Інтернування шукачів притулку, рішення про яке зараз ухвалила Угорщина, є можливим, згідно з європейськими правилами, ухваленими 2013-го року. Найбільше, що можна закинути ксенофобному Віктору Орбану, що він уже занадто перегнув палицю у застосуванні цього правила. У законодавстві ЄС йдеться про інтернування лише як про виняток з правила. Але пункт про виняткове застосування сформульовано настільки розпливчато, що скарга проти Угорщини навряд чи матиме шанси на успіх. Однак слід зауважити, що на території Угорщини нині перебуває лише 600 шукачів притулку. У порівнянні з Італією, Грецією, Австрією та Німеччиною - це до смішного мала кількість.
Інтернують не лише в Угорщині
Також в інших країнах ЄС є можливим інтернування шукачів притулку, тобто взяття їх під варту або обмеження їхнього права на пересування на час розгляду їхнього прохання або після ухвалення негативного рішення. І офіційні структури справді користуються цією можливістю. Так, після домовленості з Туреччиною мігрантам у Греції, які подали заяву на надання їм притулку, забороняється полишати Егейські острови і за можливістю не виходити за межі реєстраційних центрів.
В Італії новий уряд хоче утримувати мігрантів на Сицилії, звідки потім їх можна зручніше депортувати. Італії зараз найбільше доводиться мати справу з новоприбулими мігрантами. Тому в ЄС з розумінням поставились до такого кроку. Також у Німеччині вже давно є можливим обмеження пересування мігрантів. У транзитних зонах аеропортів практикується прискорений розгляд прохань про надання притулку. Прискорено - упродовж 48 годин - справи розглядаються й у приймальних центрах у прикордонних регіонах.
Мета - відлякування
Кожна країна ЄС по-своєму тлумачить правила, які регулюють надання притулку біженцям. Угорщина тут не є винятком. Також Польща вдається до надто обмежувальних заходів. Правозахисні організації на кшталт Pro Asyl або гуманітарні - як от Caritas у своїх дослідженнях вказують на те, що можливі порушення правил надання притулку можна знайти майже всюди. Ізоляція, відмова, відлякування давно стали політичною метою в ЄС. У цьому державні та урядові лідери єдині, включно з канцлеркою Німеччини Анґелою Меркель.
Що ж стосується розподілення навантаження й мігрантів, які вже тут, то в цьому питанні єдності немає. Тут необхідно вказати Угорщині та іншим, що вони не виконують свої зобов'язання. Внутрішньо європейська домовленість про розподіл та переселення біженців, які опинились в Греції та Італії, й надалі не функціонує. У цьому "фортеця Європа" дала збій.