12-годинна епопея з утримуванням в заручниках Максимом Кривошем пасажирів рейсового автобуса в Луцьку завершилася вдало: заручники на свободі, Кривош - в СІЗО, керівництво країни на чолі з Володимиром Зеленським - в орденах і медалях. Такий собі кіношний хеппі-енд, в якому президенту була відведена головна роль рятувальника тих, хто волею долі опинився в тому злощасному автобусі.
Ось тільки команді Зеленського бажано визначитися, героєм якого фільму став їхній шеф - "Слуги народу" або ж "Чорного дзеркала". Оскільки хід подій, а головне, їхній підсумок залишає багато запитань - і до спецслужб, і до президента, який їх контролює.
Зеленський, Кривош і "Земляни". Дивитися всім?
Драма, що розігралася 21 липня в Луцьку, мало схожа на виставу. Чоловік зі зброєю в руках, який захопив пасажирський автобус. Заручники, прикуті наручниками до сидінь. Реальна загроза підірвати автобус з 20 пасажирами (дані щодо кількості пасажирів протягом 21 липня наводилися в українських ЗМІ різні - від 10 до 20 осіб, у підсумку виявилося, що заручників було 13. - Ред.). Але ось вимоги, озвучені Максимом Кривошем (в мережі - Максим Плохой), виглядали щонайменше дивно - топполітики України повинні були написати на своїх сторінках в соцмережах, що вони - "терористи в законі", а Зеленський - рекомендувати українцям фільм Шона Монсона "Земляни", випущений в 2005 році. А ще дивно прозвучали розповіді заручників, які стверджували, що Кривош їм давав воду і ділився заспокійливим.
Справжні мотиви дій двічі судимого Кривоша з'ясує слідство. Як і те, чи осудний він. Оскільки саме ці висновки дадуть розуміння, наскільки адекватно в цій ситуації діяли українські спецслужби і безпосередньо президент Зеленський, який вирішив виконати вимогу людини, що захопила заручників. Як стверджує Офіс президента, саме коротка телефонна розмова Зеленського з Кривошем, а потім відео глави держави, опубліковане на його сторінці в Facebook (і спішно звідти видалене) із закликом дивитися фільм "Земляни", зіграло вирішальну роль в цій історії - Кривош відпустив заручників і здався поліції.
Начебто в Луцьку все завершилося вдало. Заручники живі, обвинувачений в тероризмі - під вартою. Президент - герой. Але серед постраждалих опинилися українські спецслужби, які спочатку не змогли попередити захоплення заручників, а після цього - провести операцію з їхнього звільнення. Соратники Зеленського зараз публічно розхвалюють президента за людяність, при цьому зовсім забуваючи, що в більшості країн з терористами навіть не ведуть переговорів. Тим більше - перші особи держави. Тих, хто намагається тероризувати людей, спецслужби просто знищують, щоб іншим не кортіло того ж. Чому цього не сталося в Луцьку, в результаті чого ми побачили слабкість держави, поки пояснити ніхто не може. І, перш за все, Зеленський, поміщений своїм оточенням в теплу інформаційну ванну.
До чого тут Аваков
Спроба теракту в Луцьку - третя за останній рік в Україні. До цього двічі з інтервалом в декілька місяців надходили погрози підірвати міст "Метро" в Києві, паралізувавши столицю. У кожного з "мінерів" був свій мотив. Але ось спільне було у них одне - ситуацію незмінно розрулював міністр внутрішніх справ Арсен Аваков і його підлеглі. Хоча треба сказати, що Антитерористичний центр, що спеціалізується на спецопераціях з нейтралізації терористів, перебуває в структурі Служби безпеки України (СБУ).
Читайте також: Реакція Зеленського на Луцьк має бути винятком - експертка з протидії тероризму
Таку активність Авакова його опоненти пояснюють бажанням глави МВС продемонструвати Зеленському свою незамінність. Арсен Борисович - найдосвідченіший і, мабуть, найбільш підступний політик в команді нинішнього президента. Він - реальний політичний важковаговик, який контролює в країні Нацполіцію, Держслужбу з надзвичайних ситуацій, Національну гвардію і Держслужбу з міграційних питань. У його підпорядкуванні - сотні тисяч озброєних важкою технікою людей. На кого ще сьогодні може покластися Володимир Зеленський, якщо не на Авакова?
Автор цих рядків далекий від конспірології, прихильники якої представляють Авакова як режисера драми в Луцьку. Але саме глава МВС, а не СБУ - друг дитинства Зеленського Іван Баканов - став головною фігурою в боротьбі з тероризмом в країні. Більш того, саме відомство Авакова після Луцька посилило патрулі в дев'яти центральних і західних областях країни, отримавши право на додаткову перевірку документів і транспортних засобів. Це ще більше посилює вплив Арсена Авакова. Керівник МВС все більше стає незамінним в оточенні Володимира Зеленського. І, як казав один політичний персонаж, він поки що не перша, але вже і не друга людина в державі.
Скриньку Пандори відкрито
Те, що сьогодні Офіс президента України подає звільнення заручників як безумовну перемогу і демонстрацію сили Володимиром Зеленським, насправді є пірровою перемогою. Тому що виконання главою української держави умов Максима Кривоша може мати сумні наслідки. Адже кожен, хто відчує себе Че Геварою, або ж просто провокатор, який захоче дестабілізації всередині України, тепер, по суті, може брати в заручники людей і вимагати виконання своїх умов президентом країни. І зупинити цей процес можна буде лише одним способом - жорсткими заходами щодо терористів.
Україна сьогодні перебуває в стані військового конфлікту і як ніколи вразлива. У ролі Максима Кривоша зараз виступають "ЛНР" і "ДНР", які взяли ще шість років тому в заручники частину України. Російська пропагандистка Ольга Скабеєва вже публічно дорікнула Зеленському, який, за її словами, пішовши на поступки Кривошу, що захопив заручників в Луцьку, не бажає вести розмову з сепаратистами Донбасу. Бажання Скабеєвої є зрозумілим - принизити і образити Зеленського, показавши його боягузливим і нікчемним президентом.
А що на все це може відповісти сам Володимир Олександрович? Після інциденту в Луцьку він заявив, що, попри свою високу посаду, був і залишається людиною. Але, очевидно, для ефективного управління державою цього замало. Від Зеленського чекають сміливих, рішучих і своєчасних кроків. У тому числі - і щодо тих, хто тероризує українську державу. Більшість, яка проголосувала за нього, я впевнений, хоче бачити його активним лідером процесів, що йдуть в Україні, а не пасивним виконавцем чужих бажань. В іншому випадку українці і далі сприйматимуть те, що відбувається в країні, не інакше як продовження серіалу - "Слуги народу" або ж "Чорного дзеркала".
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.