Коментар: Який день вважати завершенням війни?
Коли завершилася Друга світова війна? На це просте безневинне питання, яке могло б пролунати на якійсь вікторині, на Сході та на Заході відповідають по-різному. Для західних європейців і американців війна завершилася 8 травня, для росіян - 9 травня 1945 року. Радянське керівництво наполягло на окремій, власній церемонії капітуляції (Вермахту - Ред.) перед своїми військовими командирами. Але виникла затримка і, позаяк московський час, як відомо, на дві години випереджає центральноєвропейський, Схід і Захід почали відтоді у різні дні згадувати про одну й ту саму, історично вирішальну подію.
Німці у Західній Німеччині (ФРН) відзначали завершення війни 8 травня, німці у Східній Німеччині (НДР) - відповідно, 9 травня. Залізна завіса позначала таким чином ще і лінію поділу між різними політичними літочисленнями та історичними часовими поясами. Із падінням Берлінського муру Німеччина подолала цей поділ, але Європа - ні. Адже українська криза чітко показала: Росія не переосмислила свого радянського минулого, використовує войовничі інструменти мілітаризму і державної влади та придушує критичні до історії голоси громадянського суспільства. Культ Сталіна, який подекуди супроводжує 70-ту річницю завершення Другої світової, це більше, ніж огидний фольклор.
Хоч ситуація з 8 і 9 травня складна й без того, федеральна канцлерка Німеччини Анґела Меркель запровадила ще і 10 травня - як день тихого вшанування пам’яті загиблих у світовій війні. Зі зрозумілих причин відвідувати військовий парад цього року вона не хотіла. Допоки Росія і далі брутально гнітитиме сусідню Україну, допоки російське керівництво і далі ізолюватиме себе та вихвалятиметься власною відмовою від дипломатичних традицій - доти і в майбутньому жоден глава держави Заходу не приїжджатиме на парад перемоги у Москві.
Відомі та дуже численні в Берліні спілки і об’єднання німецько-російської співпраці наполегливо просили федеральну канцлерку не іти на конфронтацію з росіянами. Зрештою Меркель відмовилася від візиту (до Москви - Ред.) 9 числа, щоб наступного дня після гуркітливого параду разом з президентом РФ Володимиром Путіним покласти вінки до могили Невідомого солдата. Вона хотіла вклонитися жертвам війни, заявила Меркель, а Путін сказав, що саме Німеччина була першою жертвою нацистів. У ці дні не почуєш більш примирливих слів.
Загалом німці до болю бояться нажити собі слави тих, хто з міркувань політичної кон’юнктури легковажно та забуваючи історію обходиться з власним минулим. Міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр поїхав у Волгоград, який під своєю старою назвою "Сталінград" став синонімом масштабних боїв та смертей - причому в обох країнах. Федеральний президент Йоахім Ґаук відвідав одразу два військових цвинтаря в Німеччині, щоби вшанувати полеглих червоноармійців. Ці знаки зрозуміли в Росії. Зрозумів їх і Володимир Путін.
При цьому Путін та Меркель мають складні політичні стосунки. Так було і до української кризи. У ці часи напруги місяцями здавалося, що мало що лишилося, крім хоч якось розсудливої взаємної поваги. Якщо так подивитися, що спільне вшанування пам’яті загиблих у неділю біля кремлівської стіни було великим емоційним кроком.
Канцлерка та президент використали день пам’яті, щоб поговорити про Україну. Знову при цьому стикалися різні погляди на причин кризи. Знову сторони обмінювалися закидами та вимогами. Суттєво не було нічого нового. Змінився хіба що тон.
Тож це більше, аніж безневинне питання з вікторини, коли завершилася Друга світова війна. Відповідь лишатиметься різною і в майбутньому. Нагальне ж питання сьогодення - це: коли скінчиться війна в Україні. Відповідь на це можуть дати лише у Москві.