Апокаліптичні картинки всесвітньо відомого собору, охопленого полум'ям, ще досі перед нашими очима. Як і падіння веж-близнюків у Нью-Йорку 11 вересня 2001 року, вони вже зараз міцно закарбувалися у колективній пам'яті.
Що може завдати більшого болю одночасно і вірянам, і шанувальникам мистецтва, і туристам? Собор Паризької Богоматері - уособлення готичного архітектурного мистецтва, одна з найвідвідуваніших пам'яток Європи, будівля, що вже майже 900 років стоїть у серці Парижу і має незрівнянну цінність в однаковій мірі не лише для християн, але й поціновувачів мистецтва і культури.
І знову Париж! Після жахливих терористичних атак на редакцію журналу Charlie Hebdo та нічний клуб Bataclan ця сумна звістка ранить у самісіньке серце і демонструє, наскільки крихким та тонким є шар цивілізації. Скільки ще подібних ран має та зможе пережити це горде місто?
Співчуття та поради
Найвпливовіші політики світу одразу висловили слова потрясіння та співчуття Франції. Французький президент Еммануель Макрон назвав Нотр-Дам "епіцентром нашого життя" та описав колективний біль усіх французів словами: "Тут також згорає шматочок нас".
Навіть американський президент Дональд Трамп, який ніколи не славився шанобливим ставленням до високої культури, поскаржився на знищення одного з "найвидатніших скарбів світу" та "частини нашої культури". Хоча він одразу тут же ж і зганьбився, коли почав давати поради французьким службам "діяти швидко" та запитував пожежників, чому вони просто не використовують пожежні літаки. Хоча робити цього було не можна - тонни води могли б остаточно знищити дах, перекриття та інтер'єр собору.
Реставрація чи знищення?
Собор будували два століття поспіль. З 1345 року він стоїть на паризькому острові Іль-де-ля-сіте. Чого лише не пережив собор за цей час. Король Людовик XIV вирішив, що його інтер'єр не відповідав вимогам часу та наказав повністю його переобладнати. Під час Французької революції він був розграбований, кам'яні фігури було прибрано, а сама будівля використовувалася як сховище для вина. Собор пережив також дві світові війни. Тому було таке враження, що він буде, ні - мусить стояти на цьому місці вічно.
Але насправді будівля потребувала значних реставраційних робіт. Горгульї покрошилися, контрфорси потьмяніли від брудного повітря, вода потрапила у тріщини в дерев'яному каркасі шпиля.
Причина пожежі ще не зрозуміла до кінця, але поки що слідство виходить з того, що йдеться не про навмисне пошкодження чи теракт, а про нещасний випадок, що був пов'язаний із реставраційними роботами.
Якщо це припущення підтвердиться, то йтиметься про особливу, майже парадоксальну трагедію, коли під час спроби зберегти старі елементи структури собору їх було знищено. Контакт старих матеріалів із новою технікою призвів до руйнівних наслідків.
Париж без собору Нотр-Дам? Ні!
Колись ми, певно, будемо знати більше про те, як усе сталося насправді. Але зараз нам залишається лише безпорадність. Але уявити собі Париж без собору Нотр-Дам? Неможливо. Не минуло й 24 годин після початку пожежі, як польський та німецький уряди вже запропонували допомогу для відбудови. Дві французькі багаті родини оголосили про готовність пожертвувати близько 300 мільйонів євро на відбудову. Мерія Парижа зі свого боку виділила 50 мільйонів євро та анонсувала конференцію для координування міжнародних пожертв. Приклад (однойменної) церкви Фрауенкірхе в німецькому Дрездені, що також була відбудована за допомогою подібних, поки що безпрецедентних, міжнародних зусиль зі збору пожертв, надає парижанам впевненості у своїх силах.
Одна за одною надходять нові втішні новини. Уже наступного дня після руйнівної пожежі стало зрозуміло, що вона не пошкодила стіни та вежі, а багато скарбів мистецтва та історичний орган, що датується 1730-ми роками, вдалося врятувати.
Поки не зрозуміло, чи стіни, що вистояли, ще здатні витримувати те саме навантаження, що й раніше, чи їх доведеться також демонтувати. Але дещо вже точно зрозуміло: навіть якщо шлях є довгим і триватиме десятиріччя, Нотр-Дам знову воскресне!
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle в цілому.