Тепер - вже факт те, що Шведська академія не присуджуватиме 2018 року Нобелівської премії з літератури. Винагородження пересувається на наступний рік, що дозволено статутом академії. Дотепер Шведська академія сім разів вдавалася до такого кроку, востаннє це було 1949 року. Таке траплялося завжди, коли члени академії не бачили жодного достойного кандидата, чия праця відповідала б літературним та моральним критеріям, сформульованим Альфредом Нобелем у його короткому заповіті. Аналогічну кількість разів вирішувалося взагалі не вручати найвищої літературної нагороди, якщо того вимагали обставини, приміром, під час Другої світової війни.
Можливі два лауреати 2019 року
Але цього разу сама академія, яка вирішує, кому присудити премію, не є гідною того, щоб висувати кандидатів та оголошувати переможця восени цього року. Для світу літератури це - неабиякий удар, навіть, якщо 2019 року цією винагородою вшанують одразу двох майстрів пера. Цього разу на Франкфуртському книжковому ярмарку 2018 року пануватиме розчарування. На ній не побачиш сповнених надій облич, котрі невідривно стежать за екранами, де наживо демонструють церемонію присудження премії Шведською академією. Так само не буде й вигуків радості представників одного з літературних видавництв, представлених на ярмарку. Починаючи з 1901-го року лауреата Нобелівської премії з літератури завжди оголошують 10 грудня, тобто в день смерті Альфреда Нобеля.
Та чи справді Шведській академії, яку потрясли корупційні скандали та закиди в сексуальних домаганнях, варто аж так перейматися власними проблемами, що перенесення вручення премії стало неминучим? Адже хтось із багаторічних претендентів на премію, які вже солідного віку, може померти. Філіпу Роту (Philip Roth), приміром, скоро виповниться 90 років. Якою несправедливістю могло б стати відстрочення вручення премії для таких гідних винагороди письменників як він!
Однак Шведська академія, яка тісно узгоджує це питання з Нобелівським комітетом, фактично не могла вчинити по-іншому. Чисто з технічно-процедурного боку вона вже перебувала в скрутному становищі. Лишилося лише 10 з загалом 18 членів академії, що займаються обранням перспективних кандидатів. Шестеро членів комітету залишили його, хоч вони, власне, взагалі не можуть зробити це, адже самі довічно призначаються на цей пост. Тож комітет вже не має змоги ухвалювати жодних рішень, а головне, що він опинився в величезній юридичній невизначеності. Потрібен час поки все втрясеться та з'ясується, які саме часові рамки можливі для членства в Шведській академії, або як далеко може сягати право короля на внесення пропозицій. Король Карл XVI Густав, який, власне, лише гість на цій процедурі, вже висловився за реформи в священному Граалі літератури.
Чи можна повернути втрачену довіру?
Але набагато важливішим за ці організаторські та юридичні проблеми стає питання, чи можна знову відродити довіру літературного світу до Шведської академії та її рішень, адже саме це вона сподівається досягти завдяки перенесенню вручення винагороди. Вже десятиліттями лунають голоси, котрі вимагають скасувати Нобелівську премію з літератури. На думку критиків, ця винагорода просто не вписується у сучасний світ, де літературний спектр такий широкий, що вручення премії такого значення та з такою величезною сумою грошей - просто абсурд. Так само вони стверджують, що під час вибору лауреатів забагато уваги приділяється Європі, а також занадто часто ухвалюються відверто хибні рішення. Постійно тільки й чуєш такі імена як Даріо Фо, Ельфріде Єлінек (Elfriede Jelinek), а нещодавно й Боб Ділан, нарікають критики. Та й взагалі, вся ця премія та процедура її вручення овіяна духом ХІХ століття - таємнича, патріархальна та непрозора.
Шведській академії слід реформуватися, і зараз ніхто й не заперечує проти цього. Те, як саме це можна зробити, слід тверезо з'ясувати на юридичному рівні. Її члени мають бути відкритими до громадської дискусії. Вже давно скандал навколо сексуальних домагань з боку Жана-Клода Арно, чоловіка Катаріни Фростенсон, котра вже вийшла з членів академії, став частиною дебатів у рамках кампанії #MeToo. Якби давня шанована інституція розпрощалася з певними своїми догмами, вона стала б прозорішою, доступнішою та гнучкішою. Все це - зрозумілі кожному речі. Але власне процес конкурсу все це може не зачепити. Принаймні поки самим кандидатам передчасно не повідомлять про їхнє обрання, що могло бути раніше. До речі, у цьому також підозрюють Арно. Адже це - протизаконно, бо фальсифікує процедуру конкурсу.
Маяк для літературного світу
Сама по собі Нобелівська премія з літератури не постраждала. Її - маяк, що світить у всьому літературному світі, - необхідно зберегти. Крім того, це - щорічне свято не лише для авторів-лауреатів, а й для багатьох видавництв та фанів літератури. Постраждала Шведська академія, якій слід суттєво оновитися, щоб повернути свою репутацію. Тепер, коли погляди всього світу звернені на Стокгольм, вона може це зробити. Навіть попри те, що для цього їй доведеться змінити або навіть скасувати свої статути, ухвалені ще в далекі часи.