Коментар: Перемога Джамали - без політики не обійшлося
Сенсація почала назрівати за тиждень до фіналу конкурсу "Євробачення-2016" в Стокгольмі. Українка Джамала раптом стала підніматися в рейтингах букмекерів і наступати на п'яти, здавалося б, безсумнівному фавориту конкурсу Сергію Лазарєву з Росії. Як пояснення цьому найчастіше можна було почути: презентація виступу на самому конкурсі стала набагато кращою в порівнянні з національним відбором. Крім того, композиція "1944" вигідно відрізняється від інших своєю музичною оригінальністю.
Європа зрозуміла
На питання про те, чи не занадто важка тема депортації цілого народу для суботнього розважального шоу, в інтерв'ю DW за два дні до перемоги Джамала відповіла: "Я знаю, що небайдужих людей набагато більше, ніж ми зазвичай думаємо". Так і сталося. Завдяки новій системі голосування, яка починаючи з цього року запроваджена на конкурсі, глядачі змогли змінити результат національних журі. Саме телеглядачі не дали перемогти блискучій Дамі Ім з Австралії. І наприкінці вечора все ж таки відбулося безпосереднє протистояння між українським і російським номерами.
Телеглядачі з невеликою різницею віддали перевагу Сергію Лазарєву і його хайтековому виступові з піснею "You are the only one". Але цих балів йому не вистачило, щоб обійти Джамалу. Проголосували глядачі врешті-решт за Україну і проти Росії? Проти політики Кремля? Сама виконавиця не раз говорила, що у пісні йдеться про долю її сім'ї, про драму кримських татар, вигнаних за наказом Сталіна. Всього лише "вчителька історії, що співає", як назвав її один з німецьких колег?
Звичайно, ця пісня більше, ніж про те, що трапилося в 1944 році. "Вона про репресії, Голокост, про геноцид, - пояснила Джамала в тому ж інтерв'ю DW, але тут же продовжила. - Пісня адресована всім тим, хто видає себе за маленького царя і думає, що можна вирішувати долі людей, позбавляти їх життя". Чи можна висловитися ще більш чітко під час конкурсу естрадної музики?
Європа підтримала
Перемога Джамали на "Євробаченні-2016" - зайве підтвердження того, що цей конкурс ніколи не цурався політики. Він не був таким, коли в 1956 році, через 11 років після закінчення страшної війни, сім країн, які ще незадовго до цього воювали одна з одною, приїхали до Лугано у Швейцарії на перший музичний конкурс. Він не був чужий політиці, коли в 1982 році під час розпалу антивоєнного руху переможниця "Євробачення" Ніколь співала про "Трохи миру". Він не був аполітичним, коли дедалі більше держав Східної Європи ставали учасниками конкурсу. "Залізна завіса" впала, а "Євробачення" завжди було відображенням того, що відбувається на континенті.
У 2016 році Європа вирішила підтримати Україну, країну, яка за свій європейським вибір була міцно покарана сильнішим сусідом. Це Росія анексувала Крим і підтримує сепаратистів на Донбасі. Україні потрібна ця підтримка і допомога. Але вона повинна дбайливо поводитися з цим авансом.
І хочеться вірити, що Росія буде гідною переможеною. На жаль, не доводиться сумніватися в тому, що ми скоро почуємо: "Нас засудили". Тільки навряд чи це буде аналіз, за що саме. Найкрасивіший жест був би - прийняти високе третє місце і гідно виступити в Україні у 2017 році.
І останнє. Без незвичайної пісні, сильного голосу й ефектної презентації перемога Джамали в Стокгольмі була б неможливою. Все ж таки це музичний конкурс.