Олег Сенцов отримає премію імені Андрія Сахарова "За свободу думки", одну з найпрестижніших нагород, які вручаються в Європі. 2014 року Росія анексувала Крим, що суперечить міжнародному праву. Відтоді український режисер бореться за правду. Премія нагадує також про те, що з того часу крім Сенцова ще майже 70 українців з політичних причин зникли за стінами російських в'язниць.
Під час свого затримання чотири роки тому Олег Сенцов як режисер був мало відомий широкому загалу. Але процес проти нього та надмірне покарання - 20 років колонії суворого режиму - перетворили Сенцова на символ жертв політично мотивованої російської юстиції, котра може бути спрямована проти кожного, хто засуджує російську агресію проти України.
Однозначне засудження російської анексії Криму
Сенцова це не зупинило. Вочевидь, він виходить з того, що таких людей як він, з точки зору Кремля, взагалі бути не може, оскільки їх і не повинно бути. Тобто людей, котрі засуджують російську анексію Криму і таким чином відстоюють право на свободу думки.
І Сенцов має рацію, якщо подивитись на розвиток подій на українському півострові після анексії. Передусім кримські татари, але також багато інших жителів Криму, які й надалі відносять себе до України, більше майже не наважуються заявляти про це вголос.
Сенцов, однак, не хотів мовчати. Навіть у російській штрафній колонії за Північним полярним колом він і надалі критикував нехтування та порушення прав людини. Заради цього весною та влітку цього року він вдався до вкрай радикальної і сповненої відчаю акції: Олег Сенцов оголосив голодування у прагненні домогтися таким чином визволення всіх українських політичних в'язнів у Росії. На щастя через 145 днів він його припинив.
Між жорнами російсько-українського конфлікту
Але ще невідомо, чи зможе Сенцов колись повністю подолати наслідки, які така акція мала для його здоров'я. У будь якому разі його родина та друзі бояться за нього. Тривала відмова від харчування негативно вплинула на його організм, наголошується у звітах. Ніхто не знає, як у даний момент насправді почувається Сенцов. Російські офіційні структури мовчать. Навіть адвокат та члени його родини на мають доступу до інформації. Отже, залишається під питанням, чи зможе Сенцов прийняти премію імені Сахарова, яку в грудні вручатимуть у Страсбурзі.
Тому рішення Європейського парламенту є потужним сигналом для Росії. У такий спосіб європейські депутати висунули чітку вимогу стосовно звільнення Сенцова та інших українських політичних в'язнів. Досі Росія не продемонструвала жодної готовності піти назустріч у цьому питанні. Хоча тут можна було б використати такий інструмент як помилування з боку російського президента, або провести з Україною обмін полоненими.
Адже не тільки в Росії, але й в Україні є люди, яку утримуються за ґратами за не зовсім зрозумілих обставин. Очевидно вони опинилися між жорнами російсько-українського конфлікту. Обидві сторони цілком могли б більш рішуче шукати шляхи гуманного розв'язання проблеми. Також у цьому сенсі доля Олега Сенцова набула символічного характеру.
Цей коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle в цілому.